АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на 2017 рік

Зміст

І. Засади загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у сфері повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми.

ІІ. Оцінка корупційних ризиків у діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють. Заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, особи, відповідальні за їх виконання, строки та необхідні ресурси.

ІІІ. Навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування.

1. IV. Процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм.

V.Інші заходи, спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням.

І. Засади загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у сфері повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку утворена з метою комплексного правового регулювання відносин, що виникають на фондовому ринку, забезпечення захисту інтересів громадян України та держави, запобігання зловживанням та порушенням у цій сфері згідно із Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063 «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» НКЦПФР є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначені Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Положенням про НКЦПФР, затвердженим Указом Президента України від 23.11.2011р. № 1063/2011 та іншими нормативно-правовими актами.

НКЦПФР розробляє і затверджує нормативні акти та акти законодавства, обов’язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об’єднаннями та контролює їх виконання з питань, що належать до її компетенції.

Метою діяльності НКЦПФР є створення, шляхом своїх регуляторних і наглядових функцій, умов для належного та ефективного функціонування ринку цінних паперів, забезпечення грошовим капіталом потреб економіки країни шляхом створення механізму акумулювання, розподілу та перерозподілу фондів коштів від особи, яка володіє вільними інвестиційними ресурсами до особи, якій необхідні такі ресурси для розвитку, створення умов для становлення потужних внутрішніх інвесторів та забезпечення захисту прав інвесторів.

Відповідно до своєї місії регулятор спрямовує свої зусилля на всебічне сприяння розвитку українського фондового ринку як одного з найважливіших сегментів економіки України.

Реалізація завдання щодо становлення і розвитку прозорого, ефективного та справедливого ринку вимагає проведення роботи за такими ключовими напрямами:

• розбудова інфраструктури фондового ринку;
• підвищення вимог щодо прозорості та ефективності учасників фондового ринку;
• розширення переліку (або спектру) фінансових інструментів.

У своїй діяльності Комісія керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України.

До системи органу входять: НКЦПФР, її центральний апарат та територіальні органи.

Територіальні органи НКЦПФР відповідно до покладених на них повноважень здійснюють контроль за дотриманням ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку, здійснюють нагляд за реєстрацією, проведенням, голосуванням та підбиттям підсумків загальних зборів акціонерних товариств, здійснюють видачу дублікатів свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, облігацій підприємств, випуски яких були зареєстровані, приймають рішення про заміну свідоцтва (відмову в заміні свідоцтва) про реєстрацію випуску акцій, облігацій підприємств, за діяльністю депозитарної системи України, а також розглядають звернення та скарги щодо порушення чинного законодавства про цінні папери та акціонерні товариства, здійснюють нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних та інше.

На даний момент НКЦПФР має чотири територіальних управління.

Центральний територіальний департамент створений згідно рішення НКЦПФР від 14.07.2015 року №1022. Повноваження Центрального територіального департаменту розповсюджуються на місто Київ, Київську, Вінницьку, Житомирську, Черкаську та Чернігівську області.

Східне територіальне управління створене згідно рішення НКЦПФР від 14.07.2015 року №1021. Здійснює державне регулювання у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Полтавській, Сумській та Харківській областях.

Західне територіальне управління створене згідно рішення НКЦПФР від 14.07.2015 року №1023. Здійснює державне регулювання у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.

Південно-українське територіальне управління створене згідно рішення НКЦПФР від 14.07.2015 року №1024. Здійснює державне регулювання у Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

У Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на постійній основі із залученням представників громадських організацій та з метою уникнення одноосібного прийняття рішень працюють відповідні Комітети, метою яких є забезпечення ефективної реалізації повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, координація дій структурних підрозділів центрального апарату Комісії, якісна підготовка проектів нормативно-правових актів, концепцій реалізації державної політики та інших документів, що подаються на розгляд Комісії.

Таким чином, процес прийняття рішень проходить декілька етапів у колегіальних допоміжних органах та не зосереджується лише у відповідального за напрям роботи члена Комісії чи у Голови Комісії, що унеможливлює особистий вплив при прийнятті рішень.

Комітети працюють відповідно до затверджених планів роботи на відповідний рік.

До компетенцій Комітету з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку відноситься питання:

• стратегічного планування розвитку фондового ринку;
• координація та планування законопроектної та регуляторної роботи НКЦПФР;
• моніторингу та координації виконання галузевих програм розвитку фондового ринку;
• вироблення та аналіз показників, що характеризують стан розвитку фондового ринку, а також макроекономічних показників фінансового ринку України;
• впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності;
• методологія бухгалтерського обліку та аудиту на ринку цінних паперів та адаптації їх до міжнародних стандартів;
• координації науково-дослідних та освітніх програм фондового ринку;
• навчання, підготовки та сертифікації спеціалістів фондового ринку;
• підвищення фінансової грамотності населення;
• захисту споживачів фінансових послуг, що надаються на фондовому ринку.

До компетенцій Комітету з питань методології регулювання професійної діяльності на фондовому ринку відноситься такі питання:

• методології регулювання діяльності професійних учасників фондового ринку;
• регулювання діяльності у сфері спільного інвестування та недержавного пенсійного забезпечення;
• регулювання діяльності СРО;
• ліцензування діяльності професійних учасників фондового ринку;
• оподаткування на фондовому ринку;
• забезпечення функціонування системи рейтингування.

До компетенції Комітету Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань моніторингу, пруденційного та консолідованого нагляду й інформаційної політики на фондовому ринку відносяться питання:

• доопрацювання, впровадження та контролю щодо системи звітності та розкриття інформації учасниками фондового ринку;
• запровадження системи пруденційного нагляду за фондовим ринком, системи управління ризиками та внутрішнього аудиту (контролю) у професійних учасниках фондового ринку;
• набуття істотної участі у професійних учасниках фондового ринку;
• встановлення вимог та контролю за розміром капіталу, ліквідності, нормативів достатності власних коштів, інших вимог та показників, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку;
• методологічне забезпечення реалізації державного фінансового моніторингу на фондовому ринку;
• здійснення регулювання, моніторингу та контролю ризиків діяльності небанківських фінансових груп;
• формування системи заходів щодо програмно-технічного забезпечення запровадження системи моніторингу фондового ринку;
• встановлення вимог до програмних продуктів та здійснення сертифікації програмного забезпечення на фондовому ринку;
• формування системи захисту інформації на фондовому ринку.

До компетенції Комітету Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань захисту прав інвесторів та правозастосування на фондовому ринку відноситься питання:

• методології захисту прав інвесторів через розроблення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів;
• розробка та реалізація заходів, спрямованих на запобігання протиправному поглинанню та захопленню підприємств;
• методичне та методологічне забезпечення та координація контрольно-ревізійної діяльності системи НКЦПФР та правозастосування;
• забезпечення здійснення контролю за рекламою на ринку цінних паперах;
• формування комплексної протидії маніпулюванню на фондовому ринку та використання інсайдерської інформації;
• контролю систем ціноутворення на ринку цінних паперів.

До компетенції Комітету Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань корпоративного управління та розвитку інструментів фондового ринку відноситься питання:

• запровадження та розвитку загальноприйнятих принципів корпоративного управління в акціонерних товариствах;
• запровадження уніфікованих принципів реєстрації випусків пайових цінних паперів;
• формування та реалізація єдиної державної політики щодо емітентів, емісії та обігу пайових цінних паперів в Україні;
• координація роботи щодо протидії емісії та обігу цінних паперів, що можуть використовуватись для непродуктивного відтоку капіталу;
• методичне забезпечення та координація державного регулювання у сфері емісії та обігу боргових цінних паперів;
• методичне забезпечення та координація питань пов’язаних з іпотечним кредитуванням та іпотечними цінними паперами;
• допуску іноземних цінних паперів для розміщення та обігу на території України, а також допуск українських цінних паперів для розміщення та обігу за межі України;
• розвитку ринку похідних фінансових інструментів фондового ринку;
• методологічне забезпечення вексельного обігу.

До компетенції Комітету з питань захисту інформації відносяться питання:

• забезпечення інформаційної безпеки, запобігання загрозам (внутрішнім і зовнішнім, навмисним і випадковим);
• організація захисту інформації від загроз витоку, несанкціонованої модифікації і втрати;
• розробка і координація внутрішньої політики у сфері інформаційної безпеки Комісії;
• контроль за діяльністю структурних підрозділів Комісії у сфері інформаційної безпеки;
• планування і впровадження заходів інформаційної безпеки;
• визначення і затвердження прийнятного рівня критичності інформаційних активів;
• затвердження методології визначення оцінки інформаційних ризиків, регулярний моніторинг інформаційної безпеки;
• запровадження запобіжних та коригувальних заходів та заходів дисциплінарного впливу;
• рішення поточних важливих питань інформаційної безпеки.

Відповідно до Положенням про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України № № 1063/2011 від 23.11.11 р. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право на утворення консультативно-дорадчих органів.

Метою діяльності консультативно-дорадчих органів є організація виконання актів органів виконавчої влади; координація діяльності суб’єктів з питань, вирішення яких входить до їх компетенції; виконання конкретних доручень і завдань від органу виконавчої влади.

Постійно діючим дорадчим органом при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку є Консультаційна рада з бухгалтерського обліку та аудиту, яка діє на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.03.2016 № 339 «Щодо Консультаційної ради з питань фінансової звітності та аудиту при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку»

Мета Консультаційної ради – підвищення рівня підготовки нормативно-правових актів НКЦПФР та координації діяльності фахівців фондового ринку з питань бухгалтерського обліку, аудиту та внутрішнього контролю в системі корпоративних відносин, а також створення передумов для впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності на фондовому ринку України.

Основними завданнями Консультаційної ради є:

– сприяння формуванню належного рівня нормативних документів з питань бухгалтерського обліку, аудиту та внутрішнього аудиту;

– підготовка пропозицій щодо запровадження МСФЗ на фондовому ринку;

– здійснення моніторингу стану запровадження МСФЗ та МСА;

– розробка пропозицій щодо наукового, навчально-методичного та організаційного забезпечення процесу реформування бухгалтерського обліку та аудиту;

– участь у розробці проектів нормативно-правових актів, які забезпечують розвиток і функціонування фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів;

– подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку пропозиції з питань, що належать до її компетенції, а також внесення в установленому порядку проектів відповідних нормативно-правових актів на розгляд Комісії;

– визначення та перегляд основних факторів, що впливають на розвиток впровадження МСФЗ;

– підготовка, розгляд та подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку методичних рекомендацій з питань бухгалтерського обліку та аудиту на фондовому ринку, інструктивних та інформаційних листів щодо розв’язання актуальних питань.

Громадська рада при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом. Громадська рада утворена рішенням Комісії від 24.02.11 № 177. Мета Громадської ради: здійснення громадського контролю за діяльністю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та впливу на її рішення.

Основні завдання Громадської ради:

– забезпечення участі громадян в управлінні державними справами;

– здійснення громадського контролю за діяльністю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

– налагодження її ефективної взаємодії з громадськістю;

– врахування громадської думки під час формування єдиної державної політики у сфері розвитку та регулювання ринку цінних паперів.

Експертна рада з питань корпоративного управління є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Експертна рада утворена рішенням НКЦПФР № 1905 від 27 грудня 2012 року. Основною метою створення Експертної ради є реалізація єдиної державної політики у сфері корпоративного управління в акціонерних товариствах.

Основними завданнями Експертної ради є:

– розробка та здійснення комплексних заходів щодо покращення інвестиційного і корпоративного іміджу країни;

– запровадження найкращих стандартів корпоративного управління в акціонерних товариствах;

– координація діяльності органів державної влади, фахівців фондового ринку, науковців у сфері корпоративного управління;

– створення передумов для залучення інвестицій у корпоративний сектор економіки.

Метою Антикорупційної програми Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Програма) є створення ефективної системи запобігання та протидії корупції на основі нових засад формування та реалізації антикорупційної політики, визначених Законами України “Про запобігання корупції” та «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 – 2017 роки».

Програма грунтується на принципах верховенства права, формування негативного ставлення до корупції, ефективності та законності використання бюджетних коштів,прозорості та відкритості у діяльності органу, залучення громадськості до атикорупційних заходів.

Вирішити проблему корупції можливо лише в результаті послідовної, системної роботи з розробки та впровадження правових, організаційних та інших механізмів запобігання і протидії корупції.

За результатами впровадження Програми передбачається усунення наступних проблем та вирішення питань :

виявлення корупційних ризиків, що можуть виникнути у службовій діяльностіпосадових осіб НКЦПФР, забезпечення своєчасного усунення умов та причин виникнення цих ризиків;

зменьшення кількості виникнення ймовірних корупційних ризиків та наслідків корупційних правопорушень;

запобігання порушень етичних стандартів поведінки державних службовців нкцпфр;

створення ефективних механізмів запобігання винекненню конфлікту інтересів;

зміцненні кадрової політки, а саме: забезпечення доброчесності працівників НКЦПФР та формування нетерпимого, негативного ставлення до корупції;

проведенні інших превентивних антикорупційних заходів.

ІІ. Оцінка корупційних ризиків у діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють. Заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, особи, відповідальні за їх виконання, строки та необхідні ресурси.

Рішення про проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності НКЦПФР було прийняте згідно із наказом від 01.02.2017 року № 16.

Відповідно до наказу Голови Комісії від 17.02.2017 №27 було утворено та затверджено склад Комісію з оцінки корупційних ризиків Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у кількості 18 представників НКЦПФР, затверджено положення про комісію з оцінки корупційних ризиків у НКЦПФР, визначено терміни проведення та звітування щодо цієї роботи.

Комісія з оцінки корупційних ризиків створена як постійно діючих колегіальний орган, який здійснює свою діяльність на громадських засадах та основним завданням якого визначено проведення оцінки корупційних ризиків в рамках підготовки антикорупційної програми НКЦПФР:

Основними завданнями комісії є :

– ідентифікація (виявлення) корупційних ризиків в діяльності НКЦПФР та включення зазначених ризиків до Антикорупційної програми НКЦПФР;

– під час ідентифікації корупційних ризиків визначення вразливих до ризиків сфер діяльності, окремих функцій та завдань;

– виявлення за результатами оцінки корупційних ризиків зовнішніх корупційних ризиків, які полягають у недосконалості нормативно-правових актів, суб’єктом прийняття яких не є НКЦПФР, пропозиції щодо їх усунення (мінімізації) направляти до Національного агентства з питань запобігання корупції;

– підготовка звіту, який затверджується головою Комісії з оцінки корупційних ризиків та включається до антикорупційної програми НКЦПФР на відповідний рік за результатами оцінки корупційних ризиків у НКЦПФР.

Оцінка корупційних ризиків здійснювалась відповідно до Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.12.2016 року № 126, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.12.2016р. за № 1718/29848, та Методичних рекомендацій щодо підготовки антикорупційних програм органів влади, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.01.2017 року № 31.

При проведенні оцінки корупційних ризиків та підготовці Програми, були опрацьовані нормативно-правові та організаційно-розпорядчі акти, що регулюють діяльність НКЦПФР.

Комісією були проаналізовані такі сфери діяльності органу як ліцензійна діяльність, реєстраційна діяльність, контрольно-ревізійна діяльність, питання правозастосування, розкриття інформації та подання звітності, внутрішній конроль та аудит, політика етики та конфлікту інтересів, кадрова політика, проведення процедур закупівель, фінансово –господарська діяльність.

Під час оцінки корупційних ризиків була проведена їх ідентифікація шляхом дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища на предмет виявлення чинників, що спричиняються ризики, визначені зацікавлені сторони, інтереси яких можуть впливати на появу корупційних ризиків та правопорушень.

Основними причинами, що породжують більшість корупційних ризиків, є:

• недостатнє регламентування та контроль прийняття рішень;
• відсутність електронного документообігу із зацікавленими сторонами;
• недостатнє технічне оснащення та матеріальне забезпечення установи;
• відсутність належної комунікації між державними установами, паперова форма листування;
• відсутність системи управління інформаційною безпекою, недостатність технічних засобів для контролю витоку інформації;
• недостатність обмеження і технічного контролю за спілкуванням між задіяними в процесі сторонами під час підготовки до прийняття рішення;
• нерегламентованість процесів виявлення конфлікту інтересів;
• відсутність процесу роботи та захисту викривачів.

За результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності НКЦПФР комісія підготувала звіт, який містить :

– опис ідентифікованих корупційних ризиків, чинників корупційних ризиків та можливих наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією;

– пропозиції щодо заходів із усунення (зменшення) рівня виявлених корупційних ризиків.

Також, звіт містить заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, які полягають у визначенні можливих механізмів протидії та запобігання корупційним ризикам, містять пропозиції щодо шляхів їх реалізації та спрямовані на ліквідацію або мінімізацію умов (причин) виникнення корупційних ризиків.

Даний звіт представлено у таблиці № 1, що додається.

IV. Навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування.

Ефективне функціонування будь-якої організації насамперед визначається ступенем розвитку її персоналу. В умовах сучасного швидкого старіння теоретичних знань, умінь і практичних навичок спроможність організації постійно підвищувати фаховий рівень своїх працівників є одним із найважливіших факторів забезпечення конкурентоспроможності її на ринку, оновлення і зростання обсягів завдань чи надання послуг. Отже, підвищення кваліфікації працівників Комісії залишається пріоритетним напрямом роботи з персоналом у 2017 році.

Заходи, спрямовані на підвищення професійного рівня державних службовців здійснюються відповідно до План-графіку підвищення кваліфікації державних службовців НКЦПФР на 2017 рік, затвердженого Керівником апарату.

Відповідно до План –графіку підвищення кваліфікації державних службовців НКЦПФР на 2017 рік планується навчання працівників у Навчально-методичному центрі Держфінмоніторингу України Державної служби фінансового моніторингу України за програмою «Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму».

Заплановано підвищення кваліфікації працівників Комісії в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України за темами з дотримання антикорупційного законодавства.

Заплановано проведення працівниками уповноваженого підрозділу щодо запобігання та виявлення корупції Комісії внутрішніх навчальних семінарів у формі презентації/тренінгів по дотриманню вимог антикорупційного законодавства та заповненню декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в електродному форматі.

Заплановано підвищення кваліфікації з питань запобігання і протидії корупції працівників Комісії в Інституті післядипломної освіти Національної академії внутрішніх справ України за програмою тематичних короткострокових семінарів.

Заплановано участь у тренінгах організованих НАЗК за темами щодо дотримання антикорупційного законодавства, провадження уповноваженими підрозділами (особами) з питань запобігання та виявлення корупції своєї діяльності.

З метою підвищення особистої відповідальності та суворого додержання антикорупційного законодавства, усунення причин та умов, що можуть сприяти вчиненню цих порушень заходами з навчання та поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування є:

– на нарадах та засіданнях НКЦПФР систематичний розгляд питання щодо запобігання і протидії корупції серед працівників НКЦПФР;

– постійне доведення до відома працівників змін, які відбуваються в антикорупційному законодавстві;

– проведення роз’яснювальної роботи серед працівників НКЦПФР щодо недопущення фактів прояву корупції та попередження про персональну кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією;

– повідомлення про факти викриття корупції серед працівників інших органів державної влади;

– проведення головою конкурсної комісії перед іспитом інструктажу щодо об’єктивного оцінювання результатів конкурсу та проведення з особами співбесіди. Попередження про вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів при здійсненні ними обов’язків членів конкурсної комісії.

– проведення керівництвом департаменту контрольно-правової роботи напередодні здійснення перевірок діяльності на фондовому ринку, інструктажів з працівниками департаменту щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства, про що робиться відповідний запис у журналі «Проведення інструктажу робочої групи перед проведенням перевірки» та стосовно ухилення від можливих сумнівних пропозицій та формування морально-психологічних установок щодо неприпустимості вчинення корупційних діянь.

– запровадження дієвого механізму зворотного зв’язку з громадськістю щодо повідомлень про виявлені факти корупційних правопорушень на офіційному веб-сайті НКЦПФР, де функціонує телефонна «гаряча лінія «Запобігання проявам корупції» Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до наказу Голови Комісії від 10.12.2012 № 1109 «Про запровадження телефонної «гарячої лінії» Запобігання проявам корупції» режим роботи «гарячої лінії»: з 11.00 до 13.00 години кожен четвер місяця. Телефон «гарячої лінії»: 254-24-33.

– забезпечення доступу громадськості для ознайомлення з проектами нормативно-правових актів, розробниками яких виступає Комісія, які розміщуються на офіційному веб-сайті Комісії у розділі «Діяльність НКЦПФР» – «Регуляторна діяльність» – «Проекти регуляторних актів» (http://№nssmc.gov.ua/activities/regulator/projects). Проекти нормативно-правових актів, що розміщуються на сайті, доступні для вільного обговорення та висловлення пропозицій.

– систематичне оновлення інформації, яка розміщена у рубриці «Запобігання проявам корупції» на офіційному веб-сайті НКЦПФР у розділі «Про НКЦПФР» – «Державна служба» (http://www.nssmc.gov.ua/about/service/corruption).

Забезпечення реалізації заходів з питань запобігання корупції щодо формування нетолерантного ставлення працівників Комісії до корупції та щодо приховування конфлікту інтересів:

• розробка інформаційних листівок щодо нетолерантного ставлення працівників Комісії до дій пов’язаних з корупцією;
• здійснення трансляції кодексу етики та етичних засад;
• надання методичної та консультаційної допомоги з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства;
• анкетування працівників з метою виявлення та запобігання конфлікту інтересів.

– забезпечення обов’язкового письмового ознайомлення працівників із заборонами та обмеженнями щодо використання службового становища, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, одержання подарунків (пожертв), роботи близьких осіб, а також про своєчасне врегулювання конфлікту інтересів.

V. Процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм.

Організація та координація виконання Програми, її поточний моніторинг здійснюються уповноваженим підрозділом з питань запобігання корупції та періодично робочою групою з розробки антикорупційної програми.

При виявленні недостатньо ефективних положень Програми або при зміні вимог законодавства України у сфері антикорупційної політики голова робочої групи з розробки антикорупційної програми організовує план дій щодо перегляду і зміни цієї Програми та/або антикорупційних заходів.

Програма та зміни до неї затверджуються Головою Комісії за погодженням з Національним агентством з питань запобігання корупції.

Після затвердження Програма та зміни до неї оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.

Програма підлягає щорічному перегляду з урахуванням результатів оцінки стану її виконання, а також з урахуванням внесених змін до чинного законодавства.

VI. Інші заходи, спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням

Інші заходи щодо запобігання корупції, проведення яких планується – буде впроваджуватись уповноваженим підрозділом з запобігання корупції Комісії згідно із Планом роботи щодо здійснення заходів з питань запобігання корупційним правопорушенням в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на 2017 рік, який у встановленому порядку наданий на погодження до Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Заходи представлено у таблиці № 2, що додається.

Комісію з оцінки корупційних ризиків

Національної комісії з цінних

паперів та фондового ринку О.Сахнацька