Звіт про базове відстеження результативності рішення НКЦПФР від 03 серпня 2018 року № 562

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03 серпня 2018 року № 562 «Про схвалення доопрацьованого проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку» розроблено на виконання частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі − Закон) та Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.

Дане рішення прийнято з метою визначення критеріїв, за якими НКЦПФР оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), що підлягає ліцензуванню та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Основною ціллю прийняття проекту акта є виконання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку вимог Закону, зокрема, щодо здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Даним проектом акта запроваджується ризик-орієнтовний підхід до здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) шляхом визначення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів (фондовому ринку), що підлягає ліцензуванню.

Базове відстеження результативності цього регуляторного акта здійснювалось шляхом збору та аналізу інформації наявної в НКЦПФР.

Запропонований нормативно-правовий акт буде базовим, комплексним документом, який дозволить НКЦПФР організувати здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на належному рівні, забезпечить однозначність і прозорість у відносинах між професійними учасниками ринку цінних паперів та НКЦПФР. Реалізація положень ризик-орієнтованого підходу до проведення планових перевірок професійних учасників ринку цінних паперів, застосування шкали балів за кожним показником критерію ризику сприятиме віднесенню добросовісних учасників ринку цінних паперів до меншого ступеню ризику.

Показники результативності регуляторного акта:

Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта: надходження не зміняться.

Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта: дія акта поширюється на понад 520 професійних учасників цінних паперів.

Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта: виконання вимог регуляторного акту потребує незначних витрат коштів учасниками ринку цінних паперів та затрат часу.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта: поінформованість зазначених осіб забезпечується розміщенням проекту регуляторного акта для оприлюднення на офіційному сайті НКЦПФР – http://www.nssmc.gov.ua

Виходячи з цілей державного регулювання на підставі результатів базового відстеження результативності цього регуляторного акта можна зробити висновок, що його реалізація дозволить:

− уникнути зайвого навантаження на учасників ринку цінних паперів з низькими показниками ризиків при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку;

− НКЦПФР, як регулятору, зосередитися на питанні контролю за тими учасниками, які мають високі ризики при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку (тобто які можуть нанести шкоду інтересам інвесторів та держави), та запобігти можливим негативним наслідкам від дій професійних учасників;

− ефективно використовувати наявний в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку трудовий ресурс та економити бюджетні кошти.