Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення
Із змінами і доповненнями, внесеними
Кримінальним процесуальним кодексом України
від 13 квітня 2012 року N 4651-VI
Верховна Рада України постановляє:
(у зв’язку з втратою чинності Кримінально-процесуальним кодексом України від 28.12.60 р. згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України від 13.04.2012 р. N 4651-VI) |
1) у другому реченні частини першої статті 15 слова “діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією” замінити словом “правопорушень”;
2) статтю 38 викласти в такій редакції:
“Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
У разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття”;
3) доповнити главою 13-А такого змісту:
“Глава 13-А
АДМІНІСТРАТИВНІ КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 172 2. Порушення обмежень щодо використання службового становища
Порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.
Порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб –
тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.
Примітка. 1. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, визначені у пунктах 1 – 3 частини першої статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Стаття 172 3. Пропозиція або надання неправомірної вигоди
Пропозиція або надання службовій особі неправомірної вигоди безпосередньо такій чи іншій особі у розмірі, що не перевищує п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у тому числі за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пропозиція або надання службовій особі неправомірної вигоди безпосередньо такій чи іншій особі у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у тому числі за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, –
тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під службовою особою у цій статті слід розуміти особу, визначену в пунктах 1 – 3 частини першої статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Стаття 172 4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.
Порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), –
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.
Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних.
Стаття 172 5. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви)
Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) –
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви).
Порушення встановленої законом заборони щодо одержання дарунка (пожертви) –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви).
Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах “а”, “б” пункту 2 частини першої статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Стаття 172 6. Порушення вимог фінансового контролю
Неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, передбаченої Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, –
тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента –
тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Стаття 172 7. Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів
Неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів –
тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. 1. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах “а”, “б” пункту 2 частини першої статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Стаття 172 8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень
Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Стаття 172 9. Невжиття заходів щодо протидії корупції
Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;
4) у статті 212 3:
а) в абзаці першому частини першої:
слово “та” виключити;
б) доповнити словами “та “Про засади запобігання і протидії корупції”;
в) примітку виключити;
5) статтю 221 викласти в такій редакції:
“Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41 1 – 41 3, 42 1 – 42 3, частиною першою статті 44, статтями 44 1, 46 1, 46 2, 51, 51 2, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85 1, 88 – 88 2, 90, 91, 92 1, 96 1, 98, 101 – 103, частиною першою статті 106 1, статтями 106 2, 107 1, частиною другою статті 112, частинами третьою та шостою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122 2, 122 4, 122 5, частиною третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, частиною другою статті 127 1, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтею 139, частиною четвертою статті 140, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155 1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 160 2, 162, 163 1 – 163 4, 163 12, 164, 164 3, 164 5 – 164 14, 166 1 – 166 4, 166 7 – 166 12, 172 2 – 172 9, 173 – 173 2, 174, 177 2, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 – 185 11, 186 5 – 188 1, 188 13, 188 14, 188 16, 188 17, 188 19, 188 22, 188 25, 188 27, 188 28, 188 31, 188 32, 188 33, 188 34, 188 35, частиною першою статті 189 1, статтями 190, 191, 193, 195 1 – 195 6, частиною першою статті 203, статтями 204 – 206 1, 212 2 – 212 20 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років”;
6) статтю 250 доповнити частиною другою такого змісту:
“При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172 2 – 172 9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов’язковою”;
7) у частині першій статті 255:
а) у пункті 1:
абзац другий викласти в такій редакції:
“органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 44 1, 46 1, 46 2, 51, 51 2, 92, частина перша статті 106 1, стаття 106 2, частини третя і шоста статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 122 2, 122 4, 122 5, частина третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155 2 – 156 2, 159, 160, 160 2, 162, 164 – 164 11, 165 1, 165 2, 172 2 – 172 9, 173 – 173 2, 174, стаття 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 – 181 1, 181 3 – 185 2, 185 4 – 185 9, 186, 186 1, 186 3, 186 5 – 187, 188 28, 189 – 196, частина перша статті 203, статті 204, 205 – 206 1, 212 6, 212 7, 212 8, 212 10, 212 12, 212 13, 212 14, 212 20)”;
абзац “органів Служби безпеки України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба), статті 195 5, 212 2 (крім пункту 9 частини першої), 212 5 і 212 6, 212 21 – 212 33)” викласти в такій редакції:
“органів Служби безпеки України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба), статті 172 2 – 172 9, 195 5, 212 2 (крім пункту 9 частини першої), 212 5 і 212 6)”;
абзац “органів державної податкової служби (статті 51 2, 155 1, 163 1 – 163 4, 163 12, 164, 164 5, 177 2)” викласти в такій редакції:
“органів державної податкової служби (статті 51 2, 155 1, 163 1 – 163 4, 163 12, 164, 164 5, 172 2 – 172 9, 177 2)”;
абзац “органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків – статті 44, 173, 174, 182, 184 1, 185 і 185 7)” викласти в такій редакції:
“органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків – статті 44, 172 2 – 172 9, 173, 174, 178, 182, 184 1, 185 і 185 7)”;
б) пункт 8 викласти в такій редакції:
“8) слідчий, особа, яка провадить дізнання, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина четверта статті 184, стаття 185 4, частина друга статті 185 6, статті 185 8, 185 11)”;
в) пункт 11 викласти в такій редакції:
“11) прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина друга статті 127 1, статті 172 2 – 172 9, 188 32, 188 35, 212 3)”;
8) статтю 257 викласти в такій редакції:
“Стаття 257. Надіслання протоколу
Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.
У разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає прокурору, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено”;
9) частину другу статті 268 викласти в такій редакції:
“При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 160 2, 172 2 – 172 9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185 1, статтями 185 7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу”;
10) статтю 277 викласти в такій редакції:
“Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42 2, частиною першою статті 44, статтями 44 1, 106 1, 106 2, 162, 173, 173 1, 173 2, 178, 185, частиною першою статті 185 3, статтями 185 7, 185 10, 188 22, 203 – 206 1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 160 2, 185 1, 212 7 – 212 20 – у триденний строк, статтями 46 1, 51, 166 9, 176 і 188 34 – у п’ятиденний строк, статтями 101 – 103 цього Кодексу – у семиденний строк.
Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо)”;
11) доповнити статтею 277 2 такого змісту:
“Стаття 277 2. Повідомлення про розгляд справи
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк”;
12) статтю 285 викласти в такій редакції:
“Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України.
У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнепальну зброю, а також бойові припаси ввірено у зв’язку з виконанням службових обов’язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, суд надсилає копію постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і органу внутрішніх справ для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення”.
1) статтю 18 викласти в такій редакції:
“Стаття 18. Суб’єкт злочину
2) статті 353 та 358 викласти в такій редакції:
“Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років”;
“Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Примітка. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити”;
3) назву розділу XVII Особливої частини викласти в такій редакції:
“Розділ XVII
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ“;
4) статтю 364 викласти в такій редакції:
“Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка. 1. Службовими особами у статтях 364, 365, 368, 368 2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Для цілей статей 364, 365, 368, 368 2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.
5) доповнити статтею 364 1 такого змісту:
“Стаття 364 1. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
карається штрафом від ста п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
карається штрафом від чотирьохсот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. У статтях 364 1, 365 2, 368 2, 368 3, 368 4, 369 2 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову”;
6) статтю 365 викласти в такій редакції:
“Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від семисот п’ятдесяти до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;
7) доповнити статтями 365 1 та 365 2 такого змісту:
“Стаття 365 1. Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
карається виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 365 2. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна або без такої”;
8) статті 366 – 368 викласти в такій редакції:
“Стаття 366. Службове підроблення
караються штрафом до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 367. Службова недбалість
карається штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Стаття 368. Одержання хабара
карається штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
карається штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка. 1. Хабарем у значному розмірі вважається такий, що у п’ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі – такий, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі – такий, що у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
9) доповнити статтями 368 2 – 368 4 такого змісту:
“Стаття 368 2. Незаконне збагачення
карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка. Неправомірною вигодою у значному розмірі вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, на суму, що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у великому розмірі – на суму, що перевищує двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в особливо великому розмірі – на суму, що перевищує п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 368 3. Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
карається штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
караються штрафом від трьохсот п’ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка. 1. Повторним у статтях 368 3 та 368 4 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями, а так само статтями 368 та 369 цього Кодексу.
Стаття 368 4. Підкуп особи, яка надає публічні послуги
караються штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
караються штрафом від трьохсот п’ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
карається штрафом від семисот п’ятдесяти до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
10) статтю 369 викласти в такій редакції:
“Стаття 369. Пропозиція або давання хабара
карається штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
карається штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років із штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з конфіскацією майна або без такої.
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Примітка. Повторним у статті 369 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила такий злочин або будь-який із злочинів, передбачених статтями 368, 368 3 чи 368 4 цього Кодексу”;
11) доповнити статтею 369 2 такого змісту:
“Стаття 369 2. Зловживання впливом
карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.
карається штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Примітка. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в пунктах 1 – 3 частини першої статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”;
12) статтю 370 викласти в такій редакції:
“Стаття 370. Провокація хабара або комерційного підкупу
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та зі штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
1) частину першу статті 16 викласти в такій редакції:
“На державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”;
2) статтю 22 доповнити частиною четвертою такого змісту:
“Відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Президент України | В. ЯНУКОВИЧ |
м. Київ 7 квітня 2011 року N 3207-VI |
Зв'язатися з нами