24.12.2021

Депутати хочуть вберегти українців від діяльності фінансових пірамід. Минулого тижня відповідний законопроєкт ВР підтримала у першому читанні. Про що цей документ та чи допоможе він захистити довірливих клієнтів, розбирався «Мінфін».

Авторство законопроєкту належить групі депутатів на чолі з головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. За його підрахунками, на сьогодні в Україні діє понад 100 фінансових пірамід. На сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) опубліковано список сумнівних фінансових проєктів, в якому фігурує 113 компаній. Всі вони мають ознаки фінансових пірамід, але продовжують легально працювати в Україні.

З яскравих прикладів — B2B Jewelry, яка, за словами Данила Гетманцева, ошукала 600 тисяч громадян на загальну суму $250 млн. Та попри широкий розголос у пресі і розслідування СБУ, вона й досі заманює вкладників «вигідними» пропозиціями.

Член НКЦПФР Максим Лібанов говорить, що така можливість у фінансових пірамід існує через брак повноважень у регулятора. Мовляв, законодавство відстає від реалій життя.

«Комісія зараз єдина в системі органів влади має експертний ресурс для протидії цьому явищу, але не має інструментів, які б дозволяли реально боротися і попереджати зловживання на фінансовому ринку. Тому необхідно додати НКЦФПР нові повноваження для протидії порушенням та SCАM-проєктам — дослідницькі функції, доступ до інформації не тільки щодо цінних паперів, а й про рух грошових коштів, свідчень постраждалих тощо», — пояснює він.

Розширення повноважень НКЦПФР — лише частина новацій законопроєкту.

Піраміди офіційно визнають і заборонять працювати

Якщо вірити нашому законодавству, фінансових пірамід в Україні не існує — жоден закон не дає визначення цьому явищу. Тож ні регулятор, ні правоохоронці не можуть йому ефективно протидіяти: з точки зору закону шахраї ведуть звичайну підприємницьку діяльність.

Законопроєкт виправляє цю прогалину — дає чітке визначення фінансовій піраміді і опис її діяльності. Юрист АО «Місечко та Партнери» Ірина Низька пояснює, що законопроєкт також вносить зміни до ст. 165 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», які встановлюють пряму заборону створювати та забезпечувати функціонування або просування фінансових пірамід. Іншими словами, на будь-якій стадії свого існування фінансова піраміда за законопроєктом визнається поза законом.

Законопроєктом значно розширено перелік заходів впливу, до яких може вдаватися регулятор. Серед них — публічне попередження, штраф, анулювання ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу, зупинення такої ліцензії, заборона здійснювати операцію з фінансовими інструментами.

«Передбачається застосовувати фінансові санкції до юридичних осіб в розмірі до 10 млн грн або до 5% загального річного обігу такої юридичної особи», — зауважує головний юрист ЮК WINNER Максим Багнюк.

Ці новації дозволять якщо не повністю виключити можливість, то хоча б сильно ускладнити появу і роботу фінансових пірамід. Натомість жодним чином не вирішують проблему тих, хто вже постраждав від їхньої діяльності.

«Щодо фінансових пірамід, які існують на сьогодні, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, стягнення завданої шкоди можливе виключно в рамках кримінальних проваджень, більше того, закон набере чинності тільки з 1 січня 2023 року. Тому сподіватися на притягнення до відповідальності організаторів існуючих пірамід та повернення коштів не варто», — каже юрист ЮК WINNER Максим Багнюк.

Хоча, на думку його колеги-юриста АО «Місечко та Партнери» Ірини Низької, шанс на повернення постраждалим вкладених ними коштів є.

«Тільки якщо буде з чого повертати, тобто на момент застосування Комісією заходів впливу фінансова піраміда матиме реальні активи у своєму розпорядженні», — уточнює вона.

Аферистів зможуть саджати

Прямої норми про кримінальну відповідальність організаторів фінансових пірамід законопроєкт не містить. Проте передбачено тісну взаємодію комісії з іншими державними структурами, в тому числі і правоохоронними органами. А це те, чого зараз не вистачає силовикам для ефективної боротьби з шахрайством на фінансових ринках.

«Якщо у ході перевірки буде встановлено ознаки вчинення порушення, притягнення до відповідальності за вчинення якого не належить до повноважень комісії, вона зможе направляти матеріали справи до правоохоронних органів», — зауважує Максим Багнюк.

Розслідувати ж кримінальні справи будуть безпосередньо правоохоронні органи, а визначати покарання — суди. Тож за наявності хороших адвокатів організатори фінансових пірамід зможуть нескінченно затягувати розслідування, не кажучи вже про розгляд справи у суді.

Що пропонують доробити

У НКЦПФР оптимістично оцінюють наслідки запровадження законодавчих новацій.

«Сподіваємось, що ми значно зможемо скоротити поточну кількість SCAM-проєктів і не допустити їхню появу у майбутньому. Думаю, розуміння того, що на ринку є регулятор, який може застосувати певні заходи за порушення, стимулюватиме учасників ринку працювати справедливо і відкрито», — каже Максим Лібанов.

Експерти ж кажуть, що законопроєкт потребує доопрацювання. Передусім це стосується норм, які встановлюють порядок застосування санкцій НКЦПФР.

Наприклад, зараз у законопроєкті вказується лише гранична межа суми штрафу, при цьому розмір санкцій не ранжовано за суттєвістю порушення. Розмір штрафу визначатиме регулятор і це, на думку, експертів, несе значні корупційні ризики.

У НКЦПФР відкидають таке припущення і пояснюють, що при обранні міри правозастосування уповноважена особа враховуватиме характер, тривалість, наслідки та інші обставини правопорушення, наскільки суб’єкт вжив заходи з відшкодування шкоди, сприяв слідству.

До того ж виникнення корупційних ризиків чи конфлікту інтересів блокуватиме запровадження на ринку чотирьох рівнів нагляду і, відповідно, чотирьох категорій уповноважених осіб.

«В кожному випадку це будуть спеціально підібрані, знову призначені фахівці. На кожному етапі обидві сторони матимуть можливість залучати незалежних експертів, що допоможе зробити процеси максимально об’єктивними», — переконує член НКЦПФР Максим Лібанов.

 

Джерело: Мінфін

Форма звернення

Введіть адресу

Введіть назву організації

Введіть ПІБ

Введіть посаду

Фізична особа
Заява (клопотання)

Введіть email

Повідомити про корупцію

Введіть повідомлення

Зв'язатися з нами