Пенсійна реформа. Чи зрушить новий законопроєкт справу з місця

Юрій Бойко, Член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, для Thepage.ua. 

Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №9212 «Про накопичувальне пенсійне забезпечення», який відкрив новий щабель у тематичних суперечках та обговореннях щодо запровадження другого обов’язкового рівня пенсійної системи. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) як головний розробник базового законопроєкту, що став основою для подальших доопрацювань, та ключовий регулятор даного сегменту, детально проаналізувала документ та підготувала висновки. Загалом Комісія підтримує ухвалення законопроєкту за умови доопрацювання низки важливих норм, від яких залежатиме успіх реформи.

Як ми памʼятаємо, попередня спроба прийняти профільний законопроєкт була восени, але тоді до розгляду в сесійній залі справа так і не дійшла. Аналіз нового документу засвідчив, що низка ключових норм, а особливо дискусійних, так і залишилися поза увагою розробників. Наприклад, особливо значущі — інвестиційна стратегія уповноваженого фонду, гарантії зі збереження пенсійних внесків так і не були розкриті в достатній мірі. Рішучість та швидкість під час прийняття рішень є важливими, але при цьому не має постраждати якість, особливо коли мова йде про утворення нової комплексної системи, яка має функціонувати довгі десятиліття. Ми повинні «на березі» передбачити всі нюанси та деталізувати в тексті можливі сценарії, щоб через кілька років не «гасити пожежі». За умови, якщо низка норм будуть деталізовані в ході доопрацювання законопроєкту, можна говорити про якість та реформу не для галочки. Далі більш докладно розгляну норми, які ми б як регулятор вважали за потрібне доопрацювати.

Уповноважений фонд. Все не так просто

Уповноважений пенсійний фонд — це ключова інституція, яка має бути створена державою в рамках реформи. Це пенсійний провайдер, що зі старту візьме на себе усю відповідальність за збереження та примноження пенсійних накопичень, і він має бути взірцем для інших провайдерів послуг. Позитивним є те, що законопроєкт передбачає створення на початку саме одного єдиного фонду під пильним наглядом держави, а через визначений період – з 2026 року – допуск до системи авторизованих недержавних пенсійних фондів. Людині не доведеться зіштовхнутись з невизначеністю при виборі варіанту накопичень серед великої кількості пенсійних установ. Вхід для всіх учасників один. А вже через кілька років людина за бажанням зможе перевести свої пенсійні накопичення до будь-якого фонду на власний вибір. Це чудова опція, яка сприятиме отриманню громадянами початкових знань та досвіду накопичень та в подальшому конкуренції та розвитку інфраструктури ринку.

Втім, залишається незрозумілою майбутня структура інвестицій уповноваженого пенсійного фонду, а також стратегія зберігання та примноження накопичень. На нашу думку, буде доречним передбачити, щоб уповноважений пенсійний фонд, який створюється державою, мав форму Фонду життєвого циклу (визначеної дати). Саме така форма буде оптимальною, оскільки фонд створюється для широкого кола осіб різного віку, що матимуть різні інвестиційні пріоритети. Це дозволило б забезпечити індивідуальний підхід до побудови інвестиційної стратегії для учасників системи в залежності від їхнього віку, коли рівень інвестиційного ризику зменшується при наближенні учасника системи до досягнення пенсійного віку. Такий підхід дозволить правильно розподіляти ризики на різних етапах накопичень, зробить адміністрування більш простим та зрозумілим, а майбутні результати більш прогнозованими.

Також потрібно переглянути вимоги щодо структури активів уповноваженого фонду. Автори документа пропонують, щоб пенсійні активи не менше ніж на 80% складалися з цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабміном (тобто з ОВДП). Вважаємо, що потрібно або відразу відмовитись від таких вимог, або обмежити дію цієї норми строком до 3 років з дати запуску накопичувальної пенсійної системи. Чим більш диверсифікованим буде портфель фонду (та системи загалом), тим надійнішими будуть заощадження.

Гарантії виплат перш за все

Законопроєкт передбачає, що пенсійні виплати учасникам уповноваженого фонду гарантує держава. Питання стосовно осіб, які оберуть для себе недержавні пенсійні фонди, залишається відкритим. Та ми вважаємо, що гарантування виплат пенсійних накопичень є одним із ключових. Саме від нього залежатиме довіра громадян до системи та держави загалом. Тому норми щодо гарантій мають бути ретельно опрацьованими та суттєво доповненими. На нашу думку, у фінальному тексті закону має бути чітко прописаний механізм застосування гарантій, чітко визначені обʼєкти, випадки та правила їх застосування. Встановлення прозорих та зрозумілих умов потрібно запровадити до того, як система запрацює.

Роль держави в пенсійній реформі

Позитивним в законопроєкті є і те, що уповноважений фонд, створений державою, управляється незалежною радою та незалежними ринковими інституціями, та не перебуває на «ручному управлінні» держави. Однак, законопроєкт передбачає досить істотну участь уряду в затвердженні головних субʼєктів системи, а саме адміністратора, компаній з управління активами та зберігача уповноваженого фонду. Певною мірою це можна назвати втручанням в діяльність уповноваженого фонду, який хоч і буде державним, має стати окремою незалежною інституцією.

Викликає сумніви і обґрунтованість об’єднання функцій адміністратора уповноваженого фонду та адміністратора Єдиного соціального реєстру однією установою, яку визначить Кабмін. Ця опція потребує додаткового обговорення, оскільки наразі вона суперечить тексту самого законопроєкту.

Старт пенсійної реформи

Ми неодноразово наголошували, що безпосередньому запуску другого рівня пенсійного забезпечення має передувати період у щонайменше 18 місяців, відведений для підготовки. Протягом нього залучені до реформи державні органи мають розробити нормативну базу, вибудувати інфраструктуру та авторизувати учасників. Створення програмного забезпечення, зручних форматів доступу учасників до системи та врешті-решт створення баз даних та облік осіб неможливо вирішити за кілька днів. Тому набрання законом чинності з 1 січня 2022 року, як це вказано в перехідних положеннях, а також початок обов’язкової сплати пенсійних внесків роботодавцем вже у 2024 році виглядають нереалістичними.

Підсумовуючи сказане зазначу, що багаторічна експертиза державних органів, і зокрема НКЦПФР, дозволить підготувати до фінального читання пропозиції, які врахують низку можливо і не очевидних зараз, проте важливих моментів. Наша мета – провести реформу, яка б викликала довіру у населення та схвалення у міжнародних партнерів, які уважно відстежують хід змін в нашій державі. Саме спільна робота та врахування зауважень є запорукою успіху не тільки при голосуванні, але і тоді, коли ми з вами вийдемо на пенсію та станемо безпосередніми споживачами кінцевих результатів системи.

Джерело: Thepage.ua.