Пенсія, яку накопичуєш сам: як змінюють систему недержавного пенсійного забезпечення

Коли людина відкладає гроші на додаткову пенсію, йдеться не про рік чи два. Між першим внеском і моментом, коли вона почне користуватися накопиченнями, можуть пройти десятиліття.

У цьому і полягає особливість недержавного пенсійного забезпечення. Людина добровільно робить внески до недержавного пенсійного фонду, щоб сформувати власні накопичення на майбутню додаткову пенсію. Ці кошти мають працювати роками, а отже важливо не лише те, куди їх інвестують, а й хто управляє ними, хто контролює цей процес і за якими правилами функціонує вся система.

Систему недержавного пенсійного забезпечення в Україні розбудовують із 2004 року, коли ухвалили Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Станом на кінець І кварталу 2026 року в Реєстрі недержавних пенсійних фондів налічувалося 54 НПФ. За даними звітності, яку подали 13 адміністраторів, з них здійснювали діяльність 47 НПФ із загальною кількістю учасників — 889,2 тисячі та загальною вартістю активів — 7,07 млрд гривень.

За цими цифрами — гроші людей, які можуть залишатися в системі багато років. Саме довгий горизонт накопичень робить особливо важливими правила управління цими коштами та контроль за їх дотриманням.

Що вже змінилося

Комісія, зважаючи на обставини сьогодення, адаптувала свої нормативно-правові акти до потреб учасників системи недержавного пенсійного забезпечення, зокрема на початку 2026 року Комісія оновила правила адміністрування НПФ. Нові вимоги дозволяють адміністраторам дистанційно взаємодіяти з учасниками, вкладниками та підписувати документи електронним підписом. Що в свою чергу, прискорило взаємодію між суб’єктами.

Окремо визначено порядок дій у ситуаціях, коли учасника фонду визнано зниклим безвісти, загиблим або безвісно відсутнім за рішенням суду, а також особливості взаємодії з опікунами та піклувальниками. Що є актуальним в умовах сьогодення.

З 1 жовтня 2026 року змінюються і правила звітності. Адміністратори подаватимуть дані окремо про власну діяльність та про діяльність кожного НПФ, який вони адмініструють. Нові вимоги визначають порядок і строки подання цієї інформації Комісії та радам НПФ. Це має зробити звітність більш структурованою та зіставною. Це дозволить Комісії виявляти та своєчасно реагувати, та вживати заходів щодо захисту майнових прав і законних інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення.

Але, адміністрування та звітність — лише частина змін. Наступний етап значно ширший: йдеться вже про саму модель функціонування системи.

Наступний крок — змінити саму модель

У травні 2026 року Комісія представила концепцію законопроєкту про добровільні пенсійні фонди, підготовленого в межах проєкту FINMAR. Запропонована модель передбачає реформування системи недержавного пенсійного забезпечення та створення основи для подальшого розвитку накопичувальної пенсійної системи в Україні.

28 серпня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15570 «Про добровільні пенсійні фонди». Разом із ним зареєстрували законопроєкти №15571 щодо змін до Податкового кодексу та №15572 щодо регулювання діяльності добровільних пенсійних фондів у Цивільному кодексі.

Це вже не точкове оновлення окремих процедур. Законопроєкт пропонує змінити підхід до того, як організоване управління пенсійними активами.

Концепція передбачає створення пенсійної компанії з системою корпоративного управління та внутрішнього контролю. Чинні недержавні пенсійні фонди мають трансформуватися у добровільні пенсійні фонди відповідно до нової моделі.

Простіше кажучи, ідея реформи — посилити вимоги до тих, хто відповідає за управління пенсійними коштами. Для пенсійних компаній пропонують встановити вимоги до корпоративного управління, внутрішнього контролю та управління ризиками. Тобто система має чіткіше визначати, як ухвалюються рішення щодо активів, як контролюються ризики та як забезпечуються довгострокові інтереси людей, чиї гроші перебувають в управлінні.

Для пенсійних накопичень це принципово: рішення, ухвалене сьогодні, може впливати на гроші, якими людина користуватиметься через десять, двадцять чи більше років. Тому вимоги до управління такими активами мають враховувати саме цей довгий горизонт.

Окремо пропонують створити механізм гарантування пенсійних накопичень. Серед питань, які потребують подальшого опрацювання, — гарантії для учасників пенсійних фондів, можливість транскордонної діяльності та податковий режим.

Водночас важливо розділяти те, що вже діє, і те, що поки лише пропонується. Законопроєкт №15570 наразі опрацьовують у профільному комітеті Верховної Ради. Отже, запропонована ним нова модель ще не запрацювала.

Для людей, які вже здійснюють внески до НПФ, чинні правила продовжують діяти. Подальші зміни залежатимуть від того, як законопроєкти розглядатимуть у парламенті.

Пенсійні накопичення відрізняються від багатьох інших фінансових рішень одним фактором — часом. Гроші можуть залишатися в системі десятиліттями. За цей період змінюватимуться економіка, ринки та фінансові установи.

Тому правила, за якими управляють пенсійними коштами, теж мають бути розраховані на довгу дистанцію.