Від регулювання до розвитку: як змінюється роль Комісії на ринках капіталу

Ринки капіталу мають працювати на економіку. Для компанії це можливість залучити гроші на розвиток, для громади — профінансувати важливий проєкт, для людини — зберегти і примножити свої заощадження. Сьогодні український ринок ще не виконує цю роль повною мірою: близько 85% ринку цінних паперів припадає на державні облігації. Тому завдання Комісії — створювати умови для ширшого вибору інструментів, простішого доступу до них і появи в економіці довгострокових грошей.

Це змінює і підхід до роботи регулятора. Голова Комісії Олексій Семенюк закликає не вимірювати ринки лише змінами законодавства чи кількістю нових правил. Важливо, щоб ці зміни давали практичний результат: більше залучених грошей у бізнес і більше громадян, які готові інвестувати.

«Наша мета — перетворити ринки капіталу на дієвий драйвер економіки, де кожен знаходить потрібний йому фінансовий інструмент», — пояснює Олексій Семенюк.

Прибираємо бар’єри

Якщо компанія не може легко і швидко залучити гроші через ринки капіталу, самі фінансові інструменти втрачають сенс. Тому Комісія переглядає процедури, які професійні учасники мають проходити для випуску та реєстрації цінних паперів. Один із пріоритетів — суттєво скоротити час, потрібний для емісії. Нині процедура може тривати 4–5 місяців. Комісія ставить за мету скоротити цей строк до 10–14 днів.

Змінюється і спосіб взаємодії з регулятором. Документи для реєстрації подають через електронні кабінети в інформаційній системі Комісії. Для місцевих облігацій, наприклад, якщо окремі документи, зокрема рішення місцевої ради чи бюджетні звіти, вже оприлюднені на сайті громади, можна просто надати посилання на них.

У липні цього року Комісія також оновила правила випуску місцевих облігацій. Тепер громада може один раз зареєструвати базовий проспект (документ із ключовою інформацією про громаду та основні умови випуску облігацій) і надалі випускати нові серії в його межах без повторного проходження всієї процедури. Для окремих випадків строк розгляду документів скорочено до семи робочих днів.

Ще один напрям — інвестиційні фонди. У жовтні Комісія схвалила проєкти змін, які мають спростити підготовку та подання документів компаніями з управління активами і фондами та уточнити окремі реєстраційні процедури.

Логіка цих змін проста: регуляторна процедура має захищати інвестора і забезпечувати порядок на ринку, але не створювати зайвих перешкод для самого залучення капіталу.

Створюємо нові можливості

Інший напрям — дати ринку більше способів залучати та вкладати гроші. Один із них — уже згадані муніципальні облігації. Для громад це можливість залучати кошти інвесторів на розвиток інфраструктури та інші довгострокові проєкти. Найчастіше громади розглядають три напрями для цього: житло для людей, які втратили домівки через війну, невеликі інфраструктурні проєкти та окремі енергетичні проєкти, які не охоплюють державні програми.

Комісія продовжує прямий діалог із громадами. Подібні зустрічі вже відбулися з Одесою, Маріуполем та громадами Івано-Франківщини. Зі Львовом така робота триває ще з весни. Мета — зробити ринки капіталу практичним джерелом фінансування проєктів відновлення та розвитку громад.

Інший інструмент — сек’юритизація. У вересні Верховна Рада ухвалила закон про сек’юритизацію та облігації з покриттям. Його мета — створити в Україні правову основу для інструментів, які дають змогу перетворювати майбутні грошові потоки від активів на джерело нового фінансування.

Для економіки це означає можливість ефективніше використовувати вже залучений капітал. Наприклад, фінансова установа може об’єднати кредити в пул, залучити під нього кошти інвесторів і спрямувати вивільнений ресурс на нове кредитування. Тобто один і той самий капітал може послідовно підтримувати кілька циклів фінансування.

Комісія також працює над особовими інвестиційними рахунками. Їхня ідея — створити податковий стимул: за дотримання визначених умов та інвестування на строк від трьох років дохід від таких інвестицій може отримати податкові пільги.

«Мені б хотілося, щоб якнайбільше українців ставали власниками капіталу — могли не лише заробляти й відкладати, а й управляти своїми заощадженнями та примножувати їх за допомогою інструментів ринку», — зазначає Олексій Семенюк.

Окремий напрям — розвиток інвестиційних фондів та інших форм колективного інвестування. Вони дають змогу об’єднувати кошти багатьох інвесторів і спрямовувати їх у різні активи.

Це важливо для ринку, де поки переважають державні облігації. Чим більше зрозумілих інструментів матимуть інвестори та компанії, тим ширшим буде вибір джерел фінансування в економіці. Саме створення такої конкуренції між фінансовими інструментами Олексій Семенюк називає однією з умов повноцінного розвитку ринку.

Формуємо довіру

Жоден новий інструмент не запрацює без довіри до правил, учасників ринку та самого регулятора. Тому, розвиваючи ринки капіталу, Комісії особливу увагу приділяє посиленню захисту інвесторів, прозорості та міжнародній співпраці.

У липні Україна офіційно приєдналася до Багатостороннього меморандуму IOSCO — міжнародної системи співпраці та обміну інформацією між регуляторами ринків капіталу. Підписанню передувала багаторічна робота Комісії та оцінка її спроможності обмінюватися інформацією, проводити розслідування і захищати конфіденційні дані.

Паралельно Комісія зближує українські правила з європейськими та міжнародними стандартами. Це стосується і нових інструментів, і регуляторної практики, і вимог до учасників ринку.

Важливий принцип — робити ці зміни не відірвано від ринку. У вересні Комісія провела зустріч із представниками бізнесу, щоб обговорити спрощення доступу компаній до фінансування та підходи до нових інструментів. Олексій Семенюк наголосив: ринок капіталу неможливо побудувати силами одного регулятора — його мають створювати держава і бізнес разом.

Цей підхід уже виходить за межі традиційного регулювання. На початку жовтня Комісія уклала угоду з IFC за підтримки SECO щодо розвитку цифрових інструментів ринку капіталу, зокрема токенізації та сек’юритизації. Мета — створити регуляторну й операційну основу для сучасних фінансових продуктів.

Ринок, який працює на економіку

Для Комісії результат цієї роботи вимірюється не кількістю ухвалених документів. Олексій Семенюк сформулював цей критерій прямо: показником мають бути нові гроші, інструменти та можливості для бізнесу і громадян на українських ринках капіталу.

У такій моделі регулятор має бачити ринок ширше за окрему процедуру чи нормативний акт. Компанія повинна мати реальну альтернативу банківському кредиту. Громада — можливість залучити кошти на довгостроковий проєкт. Громадянин — зрозумілий спосіб інвестувати заощадження. А іноземний інвестор — бачити правила, сумісні з міжнародними стандартами, і розуміти, як вони працюють.

Саме таким має стати український ринок капіталу: глибшим, технологічнішим і привабливішим для капіталу. А роль Комісії — створювати для цього правила та інфраструктуру, які дають ринку можливість зростати.