Як змінити систему управління державними компаніями, щоб міжнародні стандарти нарешті запрацювали в українських реаліях? Саме цю проблему та шляхи її вирішення обговорили на зустрічі в Києві, де Комісія представила свій погляд на корпоративну реформу державного сектору.
Захід організувала Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу (UNIC). Учасники зустрічі розбирали, чому наглядові ради та формальні процедури іноді не захищають від криз, і які інституційні зміни можуть зробити управління ефективним. Зокрема, вони проаналізували проблеми з управлінням в «Енергоатомі». Цей приклад показав, що без реального впровадження комплаєнсу (по-суті чесних правил гри) система просто не працюватиме.
Під час дискусії член Комісії Максим Лібанов наголосив, що саме якісне корпоративне управління є головним критерієм оцінки готовности України до інтеграції у європейський простір:
«ЄС дуже жорстко та консервативно підходить до всього, що стосується внутрішнього ринку, адже це — основа його економіки. Для всіх 27 країн ЄС, а також для України, яка планує приєднатися до цього клубу, правила мають бути однаковими. Створення цих рівних умов (level playing field) — одна з ключових історій, яку Єврокомісія перевірятиме в межах нашого переговорного процесу за Шостим розділом», — зазначив Лібанов.
За його словами, цього року Комісія разом із Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) нарешті оновить Кодекс корпоративного управління, чинна редакція якого діє з 2020 року і вже не відповідає останнім міжнародним рекомендаціям. Паралельно опрацьовується нова директива ЄС про структури акцій з множинним голосуванням — вона змінює базовий принцип «одна акція — один голос», що фактично є зламом усталеної філософії.
Учасники також торкнулися теми гендерного балансу в органах управління компаній. Комісія проаналізувала понад дві тисячі акціонерних товариств і з’ясувала, що мінімальні європейські вимоги Україна вже виконує: у виконавчих органах співвідношення жінок до чоловіків становить 52% до 48%, у наглядових радах — 65% до 35%.
«Ми досить часто себе недооцінюємо. Ті практики, які в нас вже є, давно відповідають європейським рекомендаціям», — зауважив Лібанов.
Окремо йшлося про політику державної власности. Прийнята два роки тому перша редакція цього документа зафіксувала базові підходи — зокрема так званий «тріаж»: розподіл держкомпаній на ті, що варто залишити в держвласності, ліквідувати або приватизувати. Зараз документ оновлюють, і найближчим часом мають повідомити про результати цієї роботи.
У Комісії переконані, що виконання умов ЄС у сфері корпоративного управління та закриття відповідних переговорних індикаторів створить надійну основу для інтеграції українського ринку капіталу до європейського.
Зв'язатися з нами