Що важливо знати про прийнятий Радою закон про протидію відмиванню коштів

6 грудня Верховна Рада підтримала у другому читанні і в цілому Проєкт Закону про протидію відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення №2179.

Прийнятий закон запроваджує в законодавче поле загальноприйняту термінологію у сфері запобігання та протидії легалізації доходів. Він збільшує порогову суму та зменшує кількість ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, платіжні організації та інші фінансові установи зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг.

Залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму понад 400 тисяч гривень (зараз 150 тисяч гривень) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що борються з відмиванням коштів. Також закон запроваджує міжнародний інструментарій замороження активів, удосконалює законодавчі аспекти, які впливають на якість розслідування злочинів з відмивання доходів.

Закон вводить обов’язок для платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу; забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу та встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів.

«Цей закон робить Україну частиною глобальної системи боротьби з відмиванням доходів, протидії маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів. Команда Національної комісії з цінних паперів була активним учасником процесу доопрацювання цього закону і змогла відстояти дві важливі для всіх суб’єктів ринку капіталу правки», – наголосив Максим Лібанов, Член НКЦПФР.

Зокрема, за його словами:

• Фондові біржі були виключені з переліку суб’єктів фінансового моніторингу. Це суттєво зменшить їх витратну частину і дозволить підняти ефективність діяльності бірж. Позиція Комісії полягала в тому, що потрібно прибрати непритаманну біржам функцію, що відповідає світовій практиці, а також повністю враховує перелік СПФМ, передбачений у відповідних актах ЄС.
• В редакції закону прийнятого в першому читанні існував ризик того, що всі нерезиденти, які працюють з Україною через інститут номінального утримувача, все одно були б змушені проходити фінансовий моніторинг в Україні. Тож це могло повністю нівелювати всі здобутки закону про номінального утримувача, прийнятого минулого року. Втім, остаточна редакція закону, схваленого Верховною Радою, дає можливість повноцінного функціонування рахунків номінальних утримувачів в депозитарній системі України.

Завдяки цьому закону маємо значний внесок в досягнення так званого «фінансового безвізу». А остаточно досягти його допоможе ще один важливий законопроєкт 2284 щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів.