Дивіденди: що це таке і як акціонери отримують частину прибутку компанії

Купити акції — ще не означає автоматично заробити. Вартість акцій може як зростати, так і знижуватися, а компанія не зобов’язана регулярно ділитися прибутком зі своїми акціонерами.

Один із можливих способів отримати дохід від інвестицій в акції — дивіденди. Це частина прибутку компанії, яку вона вирішила розподілити між акціонерами.

Але звідки взагалі виникає право на дивіденди і чому одна компанія їх виплачує, а інша — ні? Почнімо з акцій.

Що таке акція і що купує інвестор

Акція — це цінний папір, який засвідчує майнові права його власника щодо акціонерного товариства.

Купуючи акції, інвестор стає акціонером компанії та отримує права, передбачені законодавством і типом акцій. Одне з них — право на отримання дивідендів, якщо компанія ухвалила рішення їх виплачувати.

Уявімо умовну компанію «Кава&Ко». Вона випустила 1 млн акцій.

Інвестор придбав 1 000 акцій. Тобто йому належить 0,1% усіх акцій компанії.

За рік «Кава&Ко» отримала 10 млн грн чистого прибутку.

Чи означає це, що ці 10 млн грн автоматично розподілять між акціонерами? Ні.

І тут ми підходимо до важливого питання: що компанія може зробити із заробленими грошима?

Прибуток є. Чому дивідендів може не бути?

Отримавши прибуток, компанія має визначитися, як його використовувати. І виплата дивідендів — лише один із можливих варіантів.

Частину або весь прибуток компанія може залишити в бізнесі: придбати нове обладнання, відкрити виробництво чи нові точки продажу, профінансувати нові проєкти, погасити борги, сформувати фінансовий резерв.

Наприклад, «Кава&Ко» заробила 10 млн грн чистого прибутку і планує відкрити ще п’ять кав’ярень. Для цього потрібні додаткові кошти. Компанія може вирішити не виплачувати дивіденди, а спрямувати прибуток на розширення.

Тобто прибуткова компанія цілком може не виплачувати дивіденди. І це саме по собі не означає, що з бізнесом щось не так.

Розрахунок може бути іншим: гроші, які сьогодні не розподілили між акціонерами, інвестують у розвиток компанії. Якщо ці інвестиції будуть успішними, бізнес може зрости, а разом із ним потенційно може збільшитися і вартість його акцій.

Можливий і інший сценарій.

«Кава&Ко» вирішує з 10 млн грн чистого прибутку:

• 6 млн грн залишити на розвиток;
• 4 млн грн спрямувати на дивіденди.

Якщо компанія має 1 млн акцій, умовний дивіденд становитиме 4 грн на одну акцію.

Наш інвестор має 1 000 акцій. Отже:

1 000 акцій × 4 грн = 4 000 грн дивідендів до оподаткування.

Саме тому важливо розрізняти два поняття: прибуток компанії і дивіденди акціонера. Перше не означає автоматично друге.

Що має відбутися, щоб акціонер отримав дивіденди

Якщо дуже спростити процес, він виглядає так:

1. Компанія отримує фінансовий результат.
   За результатами відповідного періоду стає зрозуміло, який фінансовий результат отримала компанія.
2. Ухвалюється рішення щодо прибутку.
   Компанія визначає, чи залишити прибуток у бізнесі, чи спрямувати його частину на виплату дивідендів.
3. Ухвалюється рішення про виплату дивідендів.
   Відповідно до законодавства та корпоративних процедур визначаються, зокрема, розмір дивідендів і строки їх виплати.
4. Визначаються акціонери, які мають право отримати дивіденди.
   Для цього формується відповідний перелік осіб.
5. Відбувається виплата.
   Кошти перераховуються акціонерам у встановленому порядку.

Тобто між фразами «компанія отримала прибуток» і «інвестор отримав гроші» є кілька окремих етапів.

Крім того, законодавство передбачає випадки, коли товариство не має права ухвалювати рішення про виплату дивідендів або здійснювати таку виплату. Тобто іноді відсутність дивідендів — це не бізнес-рішення компанії, а наслідок установлених законом обмежень.

Хто має право отримати дивіденди

Ще один важливий момент: недостатньо просто колись придбати акції компанії.

Право на оголошені дивіденди мають особи, включені до переліку тих, хто має право на їх отримання, сформованого відповідно до законодавства.

Повернімося до «Кава&Ко».

Компанія оголосила дивіденд — 4 грн на одну акцію. Наш інвестор має 1 000 акцій і включений до відповідного переліку.

Отже, йому належить 4 000 грн дивідендів до оподаткування.

Виплата власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм акцій.

Тому інвестор із 100 акціями за тих самих умов отримає 400 грн, із 1 000 акцій — 4 000 грн, а з 10 000 акцій — 40 000 грн до оподаткування.

Як гроші доходять до інвестора

В Україні виплата дивідендів може здійснюватися через депозитарну систему, а у випадках, передбачених законодавством, — безпосередньо акціонерам.

Для інвестора це означає, що значна частина процесу відбувається через інфраструктуру ринку капіталу, де обліковуються права на його цінні папери.

Якщо дивіденди виплачуються через депозитарну систему, спрощено цей шлях можна показати так:

акціонерне товариство → Центральний депозитарій → депозитарна установа → акціонер.

Тобто акціонеру не потрібно після кожного оголошення дивідендів приходити до компанії та доводити, скільки акцій йому належить. Інформація про права на акції обліковується в депозитарній системі, а перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, формується відповідно до встановленої процедури.

Чому високі дивіденди — не завжди хороша новина

На перший погляд усе просто: що більші дивіденди, то краща інвестиція. Але на практиці це не завжди так.

Великі виплати можуть бути разовими — наприклад, після продажу частини бізнесу або за рахунок накопиченого прибутку попередніх років.

І навпаки: компанія, яка сьогодні не виплачує дивіденди, може активно вкладати кошти в розвиток і таким чином створювати передумови для зростання своєї вартості в майбутньому.

Тому інвестори дивляться не лише на те, скільки компанія виплачує, а й на те, звідки беруться ці гроші, які фінансові результати має бізнес, скільки він інвестує у розвиток і які має перспективи.

Дивіденди — єдиний спосіб заробити на акціях?

Ні. Інвестор потенційно може отримати дохід від акцій двома основними способами.

Перший — дивіденди, якщо компанія ухвалила рішення спрямувати частину прибутку на їх виплату.

Другий — зростання вартості акцій.

Наприклад, інвестор придбав 1 000 акцій «Кава&Ко» по 50 грн. Його інвестиція становила 50 000 грн.

Через певний час ринкова ціна акції зросла до 60 грн. Тепер 1 000 акцій коштують 60 000 грн. Якщо інвестор продасть їх за такою ціною, різниця між ціною придбання та продажу становитиме 10 000 грн — без урахування податків, комісій та інших витрат.

Але можливий і протилежний сценарій: ціна акцій може знизитися. Так само компанія може зменшити дивіденди або взагалі їх не виплачувати.

Тому ні дивіденди, ні зростання вартості акцій не є гарантованими.

Головне, що варто запам’ятати

• Акція — це цінний папір, який надає його власнику визначені права щодо акціонерного товариства.
• Дивіденди — це частина прибутку компанії, яку вона вирішила розподілити між акціонерами.
• Наявність прибутку не означає автоматичної виплати дивідендів.
• Компанія може залишити прибуток у бізнесі та спрямувати його на розвиток, інвестиції, погашення боргів чи інші потреби.
• Для виплати дивідендів має бути ухвалене відповідне корпоративне рішення та визначені особи, які мають право їх отримати.
• Розмір виплати залежить від кількості акцій, що належать інвестору, та розміру дивіденду на одну акцію відповідного типу і класу.
• Законодавство також передбачає випадки, коли товариство не може ухвалювати рішення про виплату або здійснювати виплату дивідендів.
• Дивіденди — лише один із можливих способів отримати дохід від акцій.
• Інвестиції завжди передбачають ризик: ні дивіденди, ні зростання вартості акцій не гарантовані.