Муніципальні облігації як джерело розвитку громад: НКЦПФР, державні органи та міста визначили наступні кроки

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) провела робочу зустріч, присвячену розвитку муніципальних облігацій як інструменту фінансування громад. За одним столом зібралися представники профільного Комітету Верховної Ради, Міністерства фінансів, Асоціації міст України, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Для Комісії розвиток муніципальних облігацій є одним із пріоритетних напрямів. Децентралізація дала громадам більше повноважень і відповідальності, наступне завдання — розширювати їхню фінансову спроможність. Регіони мають отримати більше можливостей залучати власний ресурс для розвитку економіки, житла, енергетики та інфраструктури, а не залежати виключно від державного бюджету, банківського кредитування чи міжнародної допомоги.

Учасники обговорили, що необхідно для практичного запуску муніципальних облігацій, які рішення вже реалізовані та які наступні кроки потребують спільної роботи державних інституцій і громад.

НКЦПФР уже виконала свою частину роботи з удосконалення регуляторної процедури: оновила правила емісії, перевела процес в онлайн та суттєво скоротила строки реєстрації. Наступне завдання — разом з іншими державними інституціями та громадами вибудувати повний і зрозумілий механізм, який дозволить перейти від можливості випускати муніципальні облігації до реального залучення коштів.

«Комісія свою частину роботи зробила: ми переглянули правила, спростили процедуру і скоротили строки. Реєстрація базового проспекту або серії займає до семи робочих днів, документи подаються онлайн. Наше завдання — щоб основні реєстраційні процедури з боку Комісії займали близько двох тижнів, а не місяці. Тепер разом з іншими державними інституціями маємо вибудувати весь процес так, щоб громада могла реально скористатися цим інструментом. Тому наступний крок — брати конкретні проєкти і разом проходити весь шлях: від рішення міської ради до випуску облігацій. Нам потрібен перший успішний кейс, а далі — масштабування цієї практики по країні», — зазначив Голова НКЦПФР Олексій Семенюк.

Навіщо громадам облігації

Громади потребують додаткових ресурсів для відновлення та розвитку. Муніципальні облігації дають змогу залучати ці ресурси на фондовому ринку — від банків, інституційних інвесторів і самих громадян.

Це ще один канал залучення капіталу поряд із бюджетним фінансуванням, банківськими кредитами та коштами міжнародних партнерів. Для громади це можливість диверсифікувати джерела фінансування і залучати ресурс безпосередньо під конкретні проєкти розвитку.

Не менш важливий і суспільний ефект. Коли мешканці вкладають кошти у проєкти свого міста, зростає їхня залученість у розвиток громади. Водночас така модель вимагає максимальної прозорості щодо цілей залучення коштів, умов випуску та ризиків для інвестора.

Учасники наголосили, що насамперед через облігації доцільно фінансувати проєкти, які мають зрозумілу економічну модель: електрогенерацію, енергозбереження, соціальне житло. Проєкти без прямої окупності потребують глибшого аналізу фінансової спроможності громади.
Міжнародний досвід демонструє потенціал цього інструменту. Ринок муніципальних облігацій у США становить $4,5 трлн, у Польщі — $12,2 млрд. У Франції та країнах Скандинавії працюють спільні агенції, які допомагають залучати кошти навіть невеликим громадам. Учасники вважають, що в Україні подібні механізми підтримки також варто опрацювати.

Що вже зроблено

Зустріч стала продовженням системної роботи НКЦПФР з розвитку ринку муніципальних запозичень. До цього Комісія працювала з громадами точково: презентувала можливості інструменту, консультувала та допомагала розібратися з процедурою. Нинішня зустріч переводить цю роботу на системний рівень — із залученням громад, державних інституцій та учасників ринку.

Перший крок Комісія вже зробила — переглянула власне регулювання та суттєво скоротила ту частину процедури, яка безпосередньо залежить від регулятора.

29 червня Комісія оновила положення про випуск облігацій внутрішніх місцевих позик — перший за вісім років комплексний перегляд правил.

Зокрема:
● весь процес переведено в онлайн, паперовий документообіг більше не потрібен;
● запроваджено базовий проспект: громада може залучати кошти серіями, відповідно до етапів реалізації проєкту;
● реєстрація базового проспекту або серії займає до 7 робочих днів;
● звіт при розрахунках за принципом «поставка проти оплати» — до 5 робочих днів замість 25;
● якщо громада отримала перелік недоліків та усунула їх, процедура не запускає нове коло зауважень.

Таким чином, основні реєстраційні процедури з боку Комісії мають вкладатися приблизно у два тижні. Завдання НКЦПФР — щоб складність регуляторної процедури більше не була причиною відмовлятися від цього інструменту.

Наступний крок — практична підтримка громад. Кожна громада — учасниця пілотного проєкту отримає відповідального фахівця НКЦПФР, який супроводжуватиме її від рішення місцевої ради до реєстрації випуску. Комісія також планує оприлюднити типові шаблони рішення про емісію, базового проспекту, остаточних умов та чек-лист проходження процедури.

Таким чином Комісія хоче максимально знизити поріг входу: громада, яка має якісний проєкт і фінансову спроможність, не повинна відмовлятися від випуску облігацій лише тому, що процедура здається складною або незнайомою.

Що потрібно зробити далі

Оновлення регуляторної процедури НКЦПФР — один із елементів повного механізму муніципального запозичення. Наступний етап — скоординована робота Комісії, Міністерства фінансів, парламенту, Офісу Президента, Асоціації міст України та самих громад.

Під час зустрічі учасники визначили питання, які необхідно опрацювати спільно: довгострокове бюджетне планування, умови місцевих запозичень, оподаткування, проходження залучених коштів через Казначейство та координацію процедур між державними органами.

Спільне завдання — не просто спростити окремі етапи, а сформувати для громади цілісний і передбачуваний маршрут: від рішення про залучення фінансування до отримання коштів на конкретний проєкт.

Довгострокове планування. Інвестиційні проєкти громад тривають роками, тому учасники обговорили, як удосконалити умови місцевих запозичень з урахуванням довгострокового характеру таких проєктів. Окремо йшлося про чинні ліміти запозичень та підходи до оцінки окупності, зокрема соціальних та інфраструктурних проєктів.

Податкові умови. Доходи громадян від муніципальних облігацій, на відміну від ОВДП, оподатковуються, що впливає на вартість залучення ресурсу для громади. Учасники запропонували опрацювати можливі стимули для довгострокових інвесторів.

Координація державних органів. Випуск муніципальних облігацій передбачає взаємодію громади з кількома державними інституціями. Учасники запропонували опрацювати модель «єдиного вікна» з чітким розподілом повноважень і зрозумілим маршрутом для емітента.

Окрему увагу приділили фінансовій спроможності громад та умовам місцевих запозичень. Спільне завдання НКЦПФР, Мінфіну та інших дотичних інституцій — сформувати зрозумілі для громад орієнтири: за яких умов запозичення є фінансово обґрунтованим, як має бути структурований проєкт та яким є послідовний алгоритм дій громади.

Також спільного опрацювання потребують повноваження військових адміністрацій щодо місцевих запозичень та механізм безперебійного проходження залучених коштів через рахунки Казначейства.

Роль учасників ринку та навчання громад

Одна з ключових проблем сьогодні — брак практичного досвіду. Для багатьох громад муніципальні облігації залишаються новим і складним інструментом. Саме тому Комісія бачить своє завдання не тільки в регулюванні, а й у формуванні практики їх використання.

Особливої підтримки потребують середні громади з потенціалом зростання. Для них важливо залучати професійних учасників ринку, які можуть консультувати, допомагати структурувати випуск, визначати його параметри та шукати інвесторів.

НКЦПФР, Асоціація міст України та Громадські організації проведуть спільні освітні заходи для громад — учасниць пілотних проєктів.

Учасники також відзначили потенціал залучення коштів громадян, який продемонстрував досвід військових облігацій. У перспективі мешканець громади також має отримати простий і зрозумілий механізм інвестування у розвиток власного міста — за умови повної прозорості щодо ризиків, умов випуску та використання залучених коштів.

Потреби деокупованих і тимчасово окупованих громад

Окремо учасники обговорили потреби громад, які втратили значну частину економічної бази та населення через війну і потребуватимуть значних ресурсів на відновлення, зокрема на доступне орендне житло.

У громад уже є проєкти, готові до фінансування. Наприклад, проєкт соціального житла Маріуполя. Учасники погодилися, що фінансові інструменти для таких громад потребують окремого опрацювання.

Підсумки та наступні кроки

Головний результат зустрічі — перехід від обговорення можливостей муніципальних облігацій до роботи з конкретними проєктами громад.

Комісія вже оновила свою частину процедури: спростила правила, перевела документообіг в онлайн та скоротила строки реєстрації. Тепер НКЦПФР разом з іншими державними інституціями, Асоціацією міст України та самими громадами працюватиме над тим, щоб увесь шлях муніципального запозичення був зрозумілим, передбачуваним і практично доступним для міст.

За підсумками зустрічі учасники домовилися:
● НКЦПФР надасть кожній пілотній громаді відповідального фахівця для супроводу процедури;
● Комісія підготує типові документи та чек-лист проходження емісії;
● на базі Асоціації міст України буде сформовано структурований перелік законодавчих і регуляторних питань для спільного опрацювання з Мінфіном, профільними комітетами Верховної Ради та Офісом Президента;
● сторони опрацюють модель «єдиного вікна»;
● буде проаналізовано можливість посилення консультаційної та фінансової підтримки громад;
● буде опрацьовано механізм безперебійного руху залучених коштів через Казначейство за сприяння Мінфіну;
● для громад — учасниць пілотних проєктів проведуть спільні освітні заходи.

Наступний етап — обрати конкретні пілотні проєкти та пройти весь шлях на практиці. Наступна конкретна ціль — перший успішний випуск за новими правилами. Він має стати практичною моделлю, яку надалі можна буде масштабувати для громад по всій Україні.