Муніципальні облігації: що змінилося для громад

Комісія хоче повернути муніципальним облігаціям роль робочого інструменту для громад. Про це 18 вересня на форумі «Фінансова стійкість громад» у Львові розповів член Комісії Арсен Ільін.

Востаннє громади активно використовували цей інструмент у 2021 році. Львів, для прикладу, випускає облігації ще з 2007-го.
Облігації здебільшого мають сенс тоді, коли дешевших джерел фінансування вже недостатньо. Це можуть бути донорські кошти, пільгові кредити за державною програмою «5-7-9%» та інші доступні громаді ресурси.

Оновлені правила

У 2026 році Комісія оновила порядок емісії облігацій внутрішніх місцевих позик. Тепер громада може погоджувати ліміт запозичення один раз. Якщо планує кілька випусків, може затвердити базовий проспект і надалі випускати ОВМП окремими серіями шляхом оформлення остаточних умов публічної пропозиції під конкретні потреби. За логікою це схоже на кредитну лінію.

Процес також повністю перевели в електронний формат. Усі документи — від рішення про емісію до звіту про результати — подаються через електрону систему Комісії.

Що показало опитування громад

Комісія опитала громади з населенням понад 70 тисяч осіб, щоб зрозуміти, наскільки вони готові користуватися оновленим інструментом. Відповіли близько 20 громад.

П’ятнадцять назвали облігації цікавим варіантом, але вказали на складність процедури. Одинадцять — на ризик негативної оцінки з боку контролюючих і правоохоронних органів. Після додаткових роз’яснень реально готовими розглядати випуск виявилися 3–4 громади.
Окремо вирізнилася Кропивницька громада. Там максимально можливий обсяг випуску оцінюють приблизно у 2 млрд гривень.

Найчастіше громади розглядають три напрями для залучених коштів: житло для людей, які втратили домівки через війну, невеликі інфраструктурні проєкти та окремі енергетичні проєкти, які не охоплюють державні програми.

Зелені облігації

Ще один напрям — зелені облігації. Залучені кошти можна використовувати лише на екологічні проєкти. Для громад це також можливість залучати інституційних ESG-інвесторів (environmental, social, governance). Такий статус потребує чітких правил. У 2024 році Комісія затвердила рекомендації щодо звітності про вплив зелених проєктів на довкілля. Емітент має розкрити, на що витратить кошти, вести їх окремий облік і залучити незалежного верифікатора.

На форумі Арсен Ільін окремо наголосив на відповідальності громади як позичальника:

«Це борг, і треба турбуватися за своє ім’я, за репутацію. Важливо, щоб усе пішло так, як домовилися, — бо вдруге зробити це буде важче, якщо сталося порушення умов, визначених з інвесторами».

Вартість такого запозичення визначає ринок. Для одних громад ставка 18% буде зависокою порівняно з пільговими кредитами. Для інших облігації можуть бути доступним способом залучити кошти, коли дешевших варіантів немає.

Комісія продовжує прямий діалог із громадами. Подібні зустрічі вже відбулися з Одесою, Маріуполем та громадами Івано-Франківщини. Зі Львовом така робота триває ще з весни.

Мета — зробити ринок капіталу практичним джерелом фінансування проєктів відновлення та розвитку громад.