Ви продали акції дорожче, ніж купили, отримали дивіденди або дочекалися погашення облігацій внутрішньої державної позики. Дохід є — і одразу виникає практичне запитання: скільки з цієї суми залишиться вам, а скільки піде державі?
Відповідь залежить не від розміру заробітку, а передусім від його виду. Податковий кодекс встановлює різні правила для різних типів інвестиційного доходу, і різниця в сумі може бути істотною.
Нещодавно ми пояснювали, що таке дивіденди і як акціонери отримують частину прибутку компанії. Крім того, у серпні Комісія допустила до обігу в Україні ще п’ять іноземних ETF, орієнтованих, зокрема, на дивідендний дохід. А особові інвестиційні рахунки, які мають створити додаткові стимули для довгострокового інвестування, наразі перебувають на рівні законодавчих ініціатив.
Хоч би який інструмент ви обрали, податкове питання виникає майже завжди. Тож розберімося, як це працює.
Застереження: у цьому матеріалі розбираємо ключові правила оподаткування інвестиційного доходу. На практиці є нюанси, які залежать від конкретного виду доходу, операції та обставин інвестора, тому кожен окремий випадок може потребувати додаткового розгляду.
Три види доходу — три різні правила
Інвестор в Україні найчастіше стикається з трьома видами доходу від цінних паперів: прибутком від продажу акцій дорожче, ніж їх купили; дивідендами — частиною прибутку компанії, яку вона виплачує акціонерам; та доходом за облігаціями, зокрема державними.
І правила оподаткування тут різні.
Продали акції дорожче — 23% із прибутку
Якщо ви купили акції, а згодом продали їх дорожче, позитивна різниця між доходом від продажу та документально підтвердженими витратами на придбання є інвестиційним прибутком.
Важливо: податок рахують не з усієї суми, яку ви отримали після продажу акцій, а саме з прибутку.
Наприклад, ви купили акції за 40 000 грн, а через два роки продали їх за 55 000 грн.
Ваш інвестиційний прибуток становить:
55 000 – 40 000 = 15 000 грн.
Із цієї суми потрібно сплатити:
● 18% податку на доходи фізичних осіб — 2 700 грн;
● 5% військового збору — 750 грн.
Разом — 3 450 грн податків.
Отже, із 15 000 грн інвестиційного прибутку після сплати цих податків залишається 11 550 грн.
Якщо ж протягом року частина операцій з інвестиційними активами була збитковою, це також має значення. Для цілей оподаткування визначається загальний фінансовий результат таких операцій за рік: сума інвестиційних прибутків зменшується на суму інвестиційних збитків з урахуванням правил Податкового кодексу. До оподатковуваного доходу включається позитивне значення такого загального фінансового результату.
Якщо операції здійснюються з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, зокрема банку, такий торговець виконує функції податкового агента. Водночас облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за рік веде сам платник податку та відображає його у річній декларації у випадках, передбачених законодавством.
Дивіденди: чому ставка не завжди однакова
З дивідендами інша логіка. Ставка ПДФО залежить від того, хто їх нараховує.
Якщо дивіденди нараховує українська компанія — платник податку на прибуток підприємств, ставка ПДФО, як правило, становить 5%.
Якщо дивіденди нараховує нерезидент, інститут спільного інвестування або суб’єкт господарювання, який не є платником податку на прибуток підприємств, застосовується ставка ПДФО 9%.
До таких дивідендів також застосовується військовий збір за ставкою 5%.
Подивімося на простому прикладі.
Якщо українська компанія — платник податку на прибуток нарахувала вам 10 000 грн дивідендів, то за загальним правилом:
● ПДФО 5% — 500 грн;
● військовий збір 5% — 500 грн.
Загалом — 1 000 грн податків.
На руки інвестор отримає 9 000 грн.
Якщо ж ідеться, наприклад, про дивіденди від нерезидента, за загальним правилом сукупне податкове навантаження становитиме 14%: 9% ПДФО та 5% військового збору.
Із тих самих 10 000 грн це буде 1 400 грн податків, а після їх сплати залишиться 8 600 грн.
Таким чином, податкове навантаження на такі дивіденди є нижчим, ніж на інвестиційний прибуток від продажу акцій.
Водночас для окремих видів дивідендів діють інші правила. Зокрема, дивіденди за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або передбачають виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, більшої за виплати за іншими акціями, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати та оподатковуються за відповідними правилами.
Окремі операції з нарахування дивідендів у формі акцій або часток також можуть не включатися до оподатковуваного доходу — за дотримання умов, установлених Податковим кодексом, зокрема якщо таке нарахування не змінює пропорцій участі всіх акціонерів у статутному капіталі емітента.
ОВДП: податкове навантаження — 0%
З облігаціями внутрішньої державної позики ситуація інша.
Дохід фізичної особи від ОВДП у передбачених Податковим кодексом випадках не включається до оподатковуваного доходу та не оподатковується ПДФО і військовим збором.
Тому для фізичної особи податкове навантаження на такий дохід становить 0%.
Простий приклад: якщо ваш дохід за ОВДП становить 10 000 грн, ПДФО та військовий збір із цієї суми не сплачуються.
Тобто з 10 000 грн доходу 10 000 грн залишаються інвестору.
Саме відсутність оподаткування доходу є однією з особливостей ОВДП порівняно з багатьма іншими інвестиційними інструментами.
А що може змінитися з особовими інвестиційними рахунками
Окрема історія — особові інвестиційні рахунки, або ОІР.
Їхня ідея полягає у створенні умов, за яких довгострокове інвестування отримує податкові стимули, а інвестор може формувати портфель цінних паперів із розрахунком не на швидкі операції, а на тривале накопичення капіталу.
Наразі у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти — №15314 та альтернативний №15314-1, які пропонують різні підходи до податкового стимулювання роздрібних інвестицій.
Зокрема, законопроєкт №15314 передбачає модель особового інвестиційного рахунку та спеціальні податкові умови для довгострокового інвестування за дотримання визначених законом вимог.
Проте тут важливо не забігати наперед: це поки законодавча ініціатива, а не чинне правило. Остаточна модель ОІР, умови застосування податкових пільг та інші деталі залежатимуть від того, яку редакцію закону зрештою ухвалить Верховна Рада.
Портфель із трьох частин
Уявімо інвестора, який одночасно має акції компанії, ОВДП та ETF. За рік він продав частину акцій із прибутком, отримав дивіденди й дохід за державними облігаціями.
Це не один «інвестиційний дохід», який можна просто скласти й помножити на одну податкову ставку.
Для кожного виду доходу діють свої правила: дивіденди оподатковуються за одними ставками, інвестиційний прибуток від продажу акцій — за іншими, а дохід за ОВДП має окремий податковий режим.
Саме тому інвестору варто вести облік операцій окремо, зберігати документи, що підтверджують вартість придбання активів, та враховувати джерело і вид отриманого доходу.
Особливо це важливо, якщо протягом року були як прибуткові, так і збиткові операції з інвестиційними активами. Для визначення загального фінансового результату за рік інвестиційні прибутки та збитки враховуються за правилами, встановленими Податковим кодексом.
Хто рахує і коли платити
На практиці все залежить від виду доходу та способу здійснення операції.
При виплаті дивідендів українською компанією відповідні податки, як правило, утримує податковий агент, тому інвестор отримує суму вже після їх утримання.
Якщо операції з інвестиційними активами здійснюються з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, такий торговець є податковим агентом у випадках, визначених Податковим кодексом.
Водночас загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами за календарний рік обліковує сам платник податку. Саме тому важливо зберігати документи про операції та витрати на придбання активів.
Брокери та інші професійні учасники можуть надавати інвестору інформацію про здійснені операції. Такі документи допомагають визначити фінансовий результат перед поданням декларації.
Що варто запам’ятати
Продаж акцій із прибутком: позитивний загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами оподатковується за ставкою 23% — 18% ПДФО + 5% військового збору.
Дивіденди від української компанії — платника податку на прибуток: за загальним правилом — 10%: 5% ПДФО + 5% військового збору.
Дивіденди від нерезидента, ІСІ або суб’єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток: за загальним правилом — 14%: 9% ПДФО + 5% військового збору.
Дохід за ОВДП: податкове навантаження для фізичної особи — 0% ПДФО та 0% військового збору.
А головне — однакові 10 000 грн інвестиційного доходу можуть означати різну суму «на руки» залежно від того, звідки цей дохід отримано. Тому, оцінюючи результат інвестиції, варто дивитися не лише на потенційну дохідність інструменту, а й розуміти правила його оподаткування.
Це загальний огляд, а не індивідуальна податкова консультація. Для складних або нетипових операцій варто додатково звірятися з положеннями Податкового кодексу та роз’ясненнями Державної податкової служби.
Джерела: Податковий кодекс України — ст. 165, ст. 167, п. 170.2, п. 170.5; п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ; законопроєкти №15314 та №15314-1.
Зв'язатися з нами