Кадрова політика

НКЦПФР проводить спеціальну перевірку щодо наявності корпоративних прав у претендентів на посади, що визначені Приміткою до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції», пунктом 1 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 171, та на посади, які визначені  Переліком посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 року № 2.

Крім визначених Приміткою до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» посад, до визначених Порядком посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, належать:

• посади Президента України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, першого заступника або заступника міністра, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, його першого заступника або заступника, члена Центральної виборчої комісії, народного депутата України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Директора Національного антикорупційного бюро України, Генерального прокурора України, його першого заступника та заступника, Голови Національного банку України, його першого заступника та заступника, члена Ради Національного банку України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, його першого заступника та заступника, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, його першого заступника та заступника, радника або помічника Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;
• посади, які належать до посад державної служби категорії «А» або «Б»;
• посади, які частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої – третьої категорій;
• посади суддів, прокурорів і слідчих; посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом військовослужбовців; посади керівників, заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів;
• посади керівників, заступників керівників органів влади Автономної Республіки Крим, державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, м. Києва або Севастополя;
• посади керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, районів у місті, міст районного значення.

До затвердженого Рішенням Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків належать наступні посади: 

• посада Глави Адміністрації Президента України та його заступників;
• посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України;
• посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;
• посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;
• посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів;
• перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;
• посади заступників голів районних, районних в містах рад; секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;
• посади керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст – обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад; голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).

Згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» інформація  про власників пакетів (10 відсотків і більше) акцій  приватних акціонерних товариств та про власників пакетів (5 відсотків   і   більше)   акцій  публічних  акціонерних  товариств подається Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку особою,  яка  веде  облік  прав  на  акції емітента у депозитарній системі  України,  у  строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Запити про перевірку відомостей щодо наявності корпоративних прав, слід надсилати до центрального апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  (вул. Московська, 8, корпус 30, м. Київ, 01010).

Кодекс етики та поведінки працівників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є узагальненням стандартів етичної поведінки, доброчесності та запобігання конфлікту інтересів у діяльності працівників НКЦПФР, встановлених законами та підзаконними нормативно-правовими актами, дотримання та виконання яких є обов’язковим.

В документі йде мова про етичну поведінку спеціалістів Комісії, засади їх етики та поведінки, вимоги та обмеження для працівників регулятора, а також висвітлюються аспекти запобігання проявам корупції.

Положення Кодексу поведінки поширюється на всіх працівників НКЦПФР з моменту призначення на посаду та ознайомлення з його положеннями.

Кодекс служить основою формування етики працівників НКЦПФР, орієнтує фахівців Комісії в умовах конфліктів та інших обставин морального вибору, сприяє формуванню потреби дотримання етичних норм поведінки та є важливим чинником щодо забезпечення якісного виконання службових завдань та обов’язків.