Сайт працює в режимі дослідної експлуатації

Законопроект №5592-д: «безболісний» вихід із режиму «публічності» для акціонерних товариств і запорука появи в країні власних IPO

ФОРМА ЗВЕРНЕННЯ
Заповніть обов'язкові поля
Невірний формат пошти
Заповніть зворотню адресу
Повідомлення відправлене
Заявник*
Вид звернення*
Адреса*
ПІБ контактної особи*
Наступний крок
Зв'язатися
з нами
06.11.2017
6
Лис

Трансформація українського корпоративного законодавства, підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах, запровадження європейських та світових стандартів у сфері розкриття інформації публічними компаніями, підвищення прозорості ринків капіталу – важливі кроки, які сприятимуть реформуванню фінансового сектору України.

На часі чергова хвиля змін корпоративного законодавства. У Верховній Раді України очікує розгляду у другому читанні Проект Закону щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів (реєстраційний номер №5592-д), який вплине на діяльність майже 15 тисяч акціонерних товариств. Законопроект вирішує проблему обтяжливого «публічного» статусу для акціонерних товариств, який багато з них успадкували в результаті приватизації і який не приніс жодної доданої вартості їх бізнесу. Він надає акціонерним товариствам право самим обирати – бути чи не бути публічними.

«Чому в Україні так багато публічних акціонерних товариств? Не тому, що компанії робили публічну пропозицію акцій, а тому, що «публічний» статус для багатьох АТ став «спадком» процесів масової приватизації, або ж це вимагалося законодавством. Наприклад, щодо товариств, в яких було більше 100 акціонерів, законодавство вимагало застосовувати саме форму ПАТ (до скасування у квітні 2015 року обмеження кількості акціонерів для ПрАТ); банки ж і зараз не можуть існувати у формі ПрАТ чи ТОВ», – нагадав Директор департаменту стратегії розвитку ринків капіталу НКЦПФР Максим Лібанов.

Багатьом з публічних акціонерних товариств, вочевидь, важко виконувати вимоги, що висуваються до публічних компаній. Це стосується і включення акцій до біржових реєстрів, і вимог щодо мінімальної частки акцій у вільному обігу та мінімальної кількості акціонерів. Призначення незалежних директорів до наглядових рад – теж складне «питання» для нинішніх ПАТ, хоча й це стандартна вимога для публічних компаній у світовій практиці.
Акціонерні товариства, які не в змозі виконувати вимоги, що висуваються до публічних (лістингових) компаній, повинні мати можливість максимально «безболісного» виходу із режиму «публічності». Таку можливість для них створює законопроект №5592-д.

Документом пропонується, що всі публічні акціонерні товариства (станом на дату набрання чинності законом) будуть вважатися такими, що не здійснювали публічну пропозицію цінних паперів. Такими, що здійснили публічну пропозицію, будуть вважатися лише ті емітенти, цінні папери яких будуть перебувати у лістингу фондової біржі на дату набрання чинності законом, а також ті емітенти, які у порядку, встановленому НКЦПФР, оприлюднять заяву, що вони здійснювали публічну пропозицію цінних паперів. До акціонерних товариств, які за цим законопроектом вважатимуться такими, що не здійснювали публічну пропозицію акцій, застосовуватимуться вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», які регулюють діяльність приватних акціонерних товариств.

Безумовно, це «чергова революція» у корпоративному праві – але саме та, яка потрібна бізнесу та інвесторам. Адже вона закладає передумови для появи в країні власних IPO. Українські компанії, які виходитимуть на публічний ринок за фінансовими ресурсами за власним бажанням, а не з історичних обставин, повинні будуть прийняти і виконувати високі вимоги відповідно до свого «публічного» статусу. Розкриття регулярної інформації, наявність незалежних директорів у наглядовій раді, комітети наглядової ради – основні, але не всі вимоги до товариств, націлених на залучення інвестиційних ресурсів на ринках капіталу.

Зміни архітектури ринку, що запроваджуються законопроектом №5592-д, позитивно оцінюються міжнародними експертами.

«Законопроект допомагає Україні чітко визначитися із вимогами та стандартами, що мають застосовуватися до публічних компаній. Таким компаніям має бути відкритий доступ до залучення акціонерного капіталу від некваліфікованих інвесторів, тобто «звичайних» фізичних та юридичних осіб. Приватним компаніям, які не матимуть бажання чи можливості стати дійсно публічними, такий доступ буде обмежений», – зазначила старший юрист Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна Грищенко.

Інтерес до залучення капіталу на внутрішньому ринку найближчим часом буде лише зростати. Зокрема, це відбуватиметься завдяки пенсійній реформі, яка передбачає вивільнення мільярдів гривень працюючих громадян і направлення їх на інвестування у фінансові інструменти. Але для цих коштів і цих категорій інвесторів необхідно забезпечити прозорі, чесні і справедливі умови взаємодії.

«Компанії, які прагнуть вже сьогодні залучати дешеві фінансові ресурси, мають відповідати високим критеріям публічності – надійність та прозорість, дотримання кращих практик і стандартів корпоративного управління, тощо. Саме статус «публічності» товариства має стати еталоном його інвестиційної привабливості, перш за все, для внутрішнього інвестора», – підсумував Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.