Фондовий ринок відновлять через іпотеку на первинному ринку. Інтерв’ю голови НКЦПФР про запуск сек’юритизації в Україні

Забудовників будуть акредитовувати банкіри та Українська фінансова житлова компанія. У комісії вважають, що необхідно структурувати “фінансову трасу”

Згідно із законом про спліт, незадовго до призначення Руслана Магомедова на посаду голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), комісії було передано функцію регулювання недержавних пенсійних фондів, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю. А 1 липня 2021 року набув чинності закон “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”, який вніс зокрема суттєві зміни у функціонування ринку деривативів, яким опікується комісія.

Потім відбулося ухвалення закону “Про віртуальні активи”, згідно з яким часткове регулювання ринку та ліцензування криптовалютних компаній було доручено НКЦПФР. Крім того, комісія є одним з основних стейкхолдерів пенсійної реформи.

Нещодавно голова НКЦПФР, який має 14-річний досвід роботи у фондовому та банківському секторах, анонсував розпочату підготовку до запуску нового напрямку – сек’юритизації. UBR.ua поспілкувався з Русланом Магомедовим про суть нового проекту та залучення іноземних інвестицій в економіку України.

Що це за напрямок та чому саме зараз, адже проектів Комісії вистачає?

Давайте спочатку з’ясуємо, що таке сек’юритизація. Це доволі злагоджений механізм фінансування. Він передбачає залучення оригінатором коштів від цільової компанії, яка розміщує цінні папери різних класів, забезпечених референсним пулом активів, що одночасно є джерелом для майбутніх виплат за цінними паперами.

Цей механізм передбачає участь досить великої кількості учасників, основними з-поміж яких є: оригінатор, кондуїт, спеціальна цільова компанія, провайдери підвищення кредитної та ліквідної діяльності, платіжний агент, рейтингове агентство, аудиторія.

Ми бачимо в цьому механізмі великі перспективи для економіки нашої країни, адже ми потребуємо залучення значних іноземних інвестицій вже зараз. Приблизний обсяг необхідних інвестицій можна оцінити, переглянувши звіт “Швидка оцінка завданих збитків та потреб на відновлення — серпень 2022”, спільно підготовлений Світовим банком, урядом України та Європейською комісією.

Підготовка до запуску цього напрямку розпочалася давно, однак саме зараз під час війни посилився запит на такий механізм. Комісія активно працює в цьому напрямі, збирає необхідну експертизу для підготовки проекту профільного закону.

На перший погляд, має вигляд як панацея від багатьох проблем в економіці. Цей механізм є новим? Ви вважаєте, що ухвалення відповідного закону забезпечить залучення іноземних інвестицій для відновлення економіки?

Безперечно, вибудовувати угоди можна й без профільних законів, однак за таких обставин у фінансових моделях формуються так звані “шви”. Під час фінансового інжинірингу використовуються багато фінансових інструментів, симбіоз яких чинним законодавством не було передбачено. Саме тому ухвалення профільного закону є обов’язковою (але не достатньою) умовою для ефективного функціонування цього механізму.

Чого саме профільний закон потребує, аби цей механізм запрацював в Україні так, як Ви очікуєте

Насамперед потрібно структурувати всю фінансову трасу, оскільки лише “упаковування” референсного пулу активів у цінні папери не є гарантією, що такий фінансовий продукт хтось захоче придбати. Для успішного розміщення потрібно, аби продукт відповідав інвестиційним очікуванням — певному співвідношенню дохідність-ризик.

Щодо дохідності, то референсний портфель має бути сформовано з тих активів, які здатні генерувати прогнозовані грошові потоки. А сама галузь, представлена відповідними активами, є зрозумілою інвесторам з точки зору існуючої в них експертизи.

Більш складними є ідентифікація та квантифікація ризиків. Крім того, інвестори повинні бути впевнені, що створення та моніторинг самих активів/застави відбуваються відповідно до найкращих чинних світових методик.

Якщо обирати актив для формування портфеля для сек’юритизації, то що за актив це може бути та чому?

На мою думку, це іпотечний кредит, який має бути структурований у цінні папери, забезпечені житловою іпотекою. Йдеться про первинний ринок нерухомості. Причин для такого вибору є кілька:

• ринок RMBS з-поміж структурованих угод є найбільшим (RMBS – Residential Mortgage-Backed Securities, найпоширеніша форма сек’юритизації, забезпеченням за такими цінними паперами виступає пул однорідних іпотечних кредитів, забезпечених житловою нерухомістю – ред.);
• кредитування первинного ринку нерухомості дозволить перезавантажити вітчизняну економіку;
• кредитні фінансові установи, які в цьому випадку виступають оригінаторами, є піднаглядними НБУ;
• ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (“Укрфінжитло”), яка виконує функцію провайдера державних програм кредитування, здатна виступати кондуїтом.

Ви згадали про кредитні фінансові установи. А як щодо морального ризику: чи не будуть банкіри зловживати своїм становищем оригінатора в процесі акредитації забудовників або відбору позичальників?

Я вважаю, що вирішальну роль в цьому питанні має відіграти саме Укрфінжитло. Воно має бути фільтром, тобто визначати критерії для відбору кредитів з метою подальшого структурування. Як варіант, якщо активи не відповідатимуть певним критеріям, то вони не братимуть участі в подальшому структуруванні, не будуть придбаватися в цих фінустанов.

З-поміж учасників процесу сек’юритизації Ви згадували рейтингові агенції. Чи правильно ми розуміємо, що ухвалення 1 грудня за основу проекту закона “Про рейтингування” є ланкою в цьому процесі?

Вказаний законопроект спрямовано на встановлення правових засад визначення рейтингів та їхнього використання, приведення діяльності рейтингових агентств в Україні у відповідність до вимог Регламенту ЄС № 1060/2009, встановлення відповідальності для рейтингових агентств за порушення вимог законодавства. Чи потрібний цей закон для ефективного проведення сек’юритизації? Безперечно.

Ви ставите собі досить амбітні цілі в досить складні часи. Що є запорукою вашої впевненості в успіху?

Однак попереду на нас чекає великий пласт роботи. Комісія готова до конструктивного діалогу, до комунікації з усіма зацікавленими учасниками для швидкого запуску цього механізму в Україні. У всіх нас зараз є одна мета — працюємо на перемогу та відновлення економічної стабільності, тому ми маємо бути максимально згуртовані в усіх починаннях.

Інформаційна довідка:
Руслана Магомедова було призначено головою НКЦПФР указом президента Володимира Зеленського в лютому 2021 року. Завершення формування нинішнього складу комісії відбулося у квітні 2021 року.

Джерело: UBR.ua